Що зробила бідна сирота з донькою багатія, що помирала

— Вставай, не ганьбися! — різко промовив заможний чоловік, зупиняючись перед зігнутою біля ґанку офісу постаттю.

Біля входу в його компанію на холодних плитах сиділа молода дівчина, років двадцяти п’яти, у старій куртці. Перед нею лежала кепка з кількома монетами. Перехожі поспішали повз, не удостоюючи її поглядом. Але чоловік щодня бачив цю прохачку біля своєї будівлі і сьогодні не стримався.

Дівчина здригнулася і квапливо підвелася на тремтячі ноги. Від різкого окрику її бліде обличчя спалахнуло фарбою сорому. Вона опустила очі, поправляючи рюкзачок, що сповзав, з її нехитрим скарбом.

— Вибачте, я не хотіла… — тихо прошепотіла вона.

Чоловік скривився. У нього й без того був кепський настрій, адже вдома, куди він зараз збирався їхати, на нього чекали біль і тривога. Там була його десятирічна дочка, майже прикута до ліжка тяжкою хворобою.

Відтоді як рік тому не стало дружини, бізнесмен змушений був сам піклуватися про дитину. Він витрачав величезні гроші на лікарів і ліки, але стан дівчинки лише погіршувався. Він звик вирішувати проблеми силою грошей і впливу, але тут був безсилий.

Батько готовий був віддати всі свої статки заради усмішки доньки, але лікарі лише розводили руками. Сьогодні він збирався на тиждень поїхати у відрядження, щоб домовитися про новий етап лікування за кордоном. Однак серце його розривалося.

Залишати хвору доньку було страшно. Кілька доглядальниць відмовилися працювати в його будинку: хтось боявся відповідальності, хтось не витримував згасаючого погляду дитини. Остання медсестра раптово поїхала до своєї хворої матері, і батько залишився у відчаї…