Чоловік сміявся, коли я вирішила пересадити квітку, що загинула після візиту свекрухи. Сюрприз, який чекав на мене на дні горщика

Чоловік лагідно поцілував її в маківку й запропонував перейти на кухню, щоб випити гарячого чаю й відволіктися від поганих думок. Альона ввічливо відмовилася, вирішивши, що час для відвертої розмови про знайдену прослушку ще категорично не настав. Дмитро не став наполягати й, заспокійливо погладивши її по спині, запропонував спробувати заснути, щоб набратися сил перед новим тижнем. Уранці чоловік прокинувся напрочуд рано й уже порався біля кавоварки, випромінюючи бадьорість і позитивну енергію. Він повідомив, що змушений збиратися в непередбачене коротке відрядження, тому хоче налаштуватися на продуктивний робочий лад.

Помітивши похмурий вираз обличчя дружини, Діма порадив їй узяти відгул і розвіятися, запропонувавши сходити до кінотеатру наодинці. Аля ображено підтиснула губи, вважаючи таку пропозицію знущанням, адже вона потребувала спільного дозвілля. Дмитро лише поблажливо всміхнувся, усім своїм виглядом демонструючи зверхність головного годувальника над дружиною, яка працює у сфері обслуговування. При цьому об’єктивна реальність була такою, що доходи Альони були вельми солідними, і її фінансовий внесок у сімейний бюджет аж ніяк не можна було назвати скромним. Дівчина давно зрозуміла, що чоловік майстерно створює видимість бурхливої діяльності, але реальної користі від його метушні вкрай мало.

Усі їхні рідкісні діалоги неминуче зводилися до обговорення його неймовірно важливих контрактів і нескінченних нарад у начальства. На щирі переживання самої Альони ні в кого в цій родині не знаходилося ні часу, ні бодай елементарного бажання вникати. Навіть Галина Богданівна переступала поріг їхнього дому виключно заради дегустації чергового ресторанного десерту, приготованого невісткою. Звісно, свекруха не зводила їх скандалами, але її егоїзм виявлявся в тому, що інтереси невістки завжди були для неї на останньому місці. Ба більше, з Тарасом Васильовичем вона майже не підтримувала зв’язку, обмежившись лише черговими люб’язностями в день їхнього весілля.

Здоров’я батька Альони останнім часом помітно погіршилося, але він продовжував самовіддано поратися зі своїми рослинами, навіть будучи прикутий до візка. Медичні світила не залишали йому жодних шансів на відновлення функції ніг, прямо заявляючи про незворотність отриманих травм. Дівчина відчувала пекучий сором через те, що надто мало часу приділяла рідній людині. Її будні поглинала робота в ресторані, а рідкісні вихідні повністю розчинялися у виснажливій побутовій рутині й готуванні. Дмитра ніколи не було поруч у моменти, коли була потрібна чоловіча допомога по дому чи підтримка у вирішенні сімейних питань.

Аля вже звикла самотужки тягати важкі пакети із супермаркетів, щоб забезпечити коханого чоловіка й свекруху якісними продуктами. А от Галина Богданівна навіть не обтяжувала себе запам’ятовуванням улюбленого рецепта випічки, зате завжди була готова влаштувати сцену через відсутність пирога на столі. Випивши чашку міцної кави, Альона твердо вирішила спершу розібратися з таємницею підкинутого мікрофона, а вже потім думати про побутові клопоти. Вона прямо заявила чоловікові, який снідав, що бере на роботі накопичені відгули й вирушає в гості до свого батька. Дмитро відреагував на цю новину з лячною байдужістю, недбало побажавши їй щасливої дороги й передавши черговий привіт тестеві.

Його крижана байдужість боляче різонула по серцю Альони, яка в цю мить міцно стискала в кишені мініатюрний пристрій для прослуховування. Ще вранці вона уважно вивчила ґаджет, знайшла на корпусі крихітну кнопку деактивації й рішуче вимкнула передавання сигналу. Провівши Діму в його сумнівне відрядження, дівчина оперативно зібрала невелику сумку для поїздки до батька. Вона склала рештки вчорашньої випічки й прихопила пакунок елітного насіння, яке спеціально замовляла для таткового саду в інтернеті. Вийшовши з під’їзду, Аля підставила обличчя теплим променям осіннього сонця й пришвидшеним кроком попрямувала до автобусної зупинки.

Чудова погода трохи згладила внутрішнє напруження, змусивши дівчину філософськи поглянути на дивний вчинок своєї свекрухи. Альона спробувала знайти логічне пояснення, припустивши, що самотня жінка просто вирішила в такий безглуздий спосіб стежити за життям молодої сім’ї від нудьги. Дорога в задушливому салоні міського автобуса здавалася нестерпно довгою, але Аля раділа хоча б тому, що встигла зайняти сидяче місце біля вікна. Вона ввімкнула улюблений плейлист у навушниках, однак навіть найритмічніші мелодії не могли відволікти її від нав’язливих думок про скритність Дмитра. Раптом, коли автобус зупинився на червоний сигнал світлофора, її погляд вихопив із натовпу до болю знайомий силует чоловіка.

Дмитро стояв на тротуарі й із променистою усмішкою вручав розкішний букет червоних троянд високій, довгоногій дівчині з розкішним рудим волоссям. Альона вчепилася в поручень крісла з такою силою, що побіліли кісточки пальців, не в змозі відірвати погляду від цієї сцени. За мить турботливий чоловік галантно відчинив перед незнайомкою дверцята свого автомобіля й повіз її в невідомому напрямку. Гострий душевний біль розірвав серце Альони на шматки, а з очей хлинули гіркі сльози образи й розчарування. Вона не могла дозволити собі влаштувати істерику на очах у пасажирів і вибігти на перехресті, щоб учинити скандал…