Ціна зради: історія одного гучного розлучення
Наївна мама вірила, що подолала головну перепону, проте справжні випробування тільки чекали попереду. Безкінечні нічні наради біля ліжечка, болісне прорізування перших зубів і проблеми з животиками дозволили їй відчути всі грані батьківства. Андрій тим часом зникав на службі з раннього ранку до пізньої ночі, намагаючись прогодувати зростаючу сім’ю. Розраховувати на його допомогу в побутових справах було цілком марно.
Головним порятунком для знесиленої жінки стала Раїса Миколаївна, мати її чоловіка. Родичка почала навідуватися до їхньої квартири майже щодня, беручи на себе частину клопотів. Варто зазначити, що раніше між цими двома жінками не спостерігалося особливої душевної близькості чи прихильності. До появи онуків свекруха воліла тримати дистанцію і не втручатися в чужий побут, що цілком влаштовувало Алісу.
І саме тому такі часті візити спочатку викликали в молодої мами легкий душевний дискомфорт. Однак відкидати очевидну користь від такої допомоги було б нерозумно, тож дівчина з вдячністю приймала турботу. Раїса Миколаївна брала на себе догляд за непосидами, даючи невістці змогу урвати бодай годину для сну. Крім того, на плечі старшої родички лягли обов’язки приготування гарячих обідів і підтримання чистоти.
Минали місяці, Діма з Колею ставали більш самостійними, і гостра потреба в постійній няні поступово зникла. Візити бабусі скоротилися до кількох разів на місяць, повернувши родині звичне усамітнення. Відсвяткувавши триріччя близнюків, Аліса твердо вирішила повернутися до професійної діяльності. Визначивши малюків у дошкільну установу, вона звільнила собі час для повноцінного робочого графіка.
Завдяки багатому досвіду та чудовим навичкам жінка без найменших труднощів відновилася на колишньому місці роботи. Додатковий дохід дозволив чоловікові скидати з себе тягар виснажливих переработок і трохи розслабитися. Побут поступово повернувся до звичного, спокійного ритму, не передбачаючи ніяких бур. Аліса ледве встигла помітити, як її хлопчаки перетворилися на статних юнаків.
Здавалося, зовсім недавно вона міняла їм пелюшки, а тепер парубки серйозно обговорювали вибір престижного університету. Хлопці виросли так, що тендітна матуся ледь діставала маківкою до їхніх плечей. Змахнувши непрохану сльозу гордості, вона з ніжністю милувалася своїми дорослими захисниками. Однак дорослішання принесло й неминуче віддалення, що цілком природно для цього віку.
Бушуючі гормони, нові захоплення й компанії однолітків забирали весь вільний час підлітків. До того ж спільні «чоловічі» теми робили спілкування з батьком значно привабливішим, ніж посиденьки з матусею. Алісу все частіше охоплювала туга від дзвінкої порожнечі в колись шумній квартирі. Сини постійно пропадали на вулиці, а чоловік став невпинно зникати у тривалих робочих відрядженнях…
