Дивне хобі зразкової дружини: що ховалося за замкненими дверима на задньому дворі
Стомлена після роботи Катя з явною, неприхованою заздрістю в голосі тяжко зітхнула, відверто зізнавшись, що через свій божевільний, ненормований робочий графік вона не відвідувала улюблену парильню вже, мабуть, понад цілий рік. Попросивши остовпілого співрозмовника обов’язково передати величезний, палкий привіт своїй найкращій подрузі Карині, вона привітно махнула рукою й квапливо поспішила далі у своїх невідкладних, повсякденних справах. Розчавлений цією новою, убивчою інформацією чоловік лише механічно, наче зламаний робот, кивнув їй услід, глухо пообіцявши неодмінно виконати її дружнє прохання за першої ж нагоди побачити дружину.
Після швидкого відходу балакучої знайомої жорстоко ошуканий, як йому здавалося, чоловік так і залишився розгублено стояти в цілковитому, дзвінкому заціпенінні на багатолюдному, шумному міському тротуарі. У його затуманеній болем свідомості абсолютно чітко й безкомпромісно сформувалася страшна думка про те, що їхній, здавалося б, ідеальний, непорушний шлюб щойно з тріском завалився, розлетівшись на дрібні шматки, як крихкий картковий будиночок на вітрі. Продовжувати це принизливе, шпигунське стеження далі здавалося йому тепер абсолютно безглуздим, жорстоким випробуванням для його й без того розхитаних, натягнутих, мов струна, нервів.
У його зраненій душі раптом виник липкий, панічний страх стати мимовільним, жалюгідним свідком огидної картини зради, яка назавжди, безповоротно перекреслить їхню прекрасну, десятирічну історію кохання й зробить будь-яке подальше прощення просто фізично неможливим. Він панічно боявся, що в неконтрольованому стані дикого афекту неодмінно наламає непоправних дров, хоча десь у найпотаємнішій глибині своєї доброї душі він усе ще відчайдушно намагався знайти бодай якесь логічне виправдання цьому мерзенному вчинку дружини. Зрештою, могутній інстинкт материнства споконвічно закладений у жінках самою природою, і відчайдушне бажання здобути повноцінну, велику родину з дітьми властиве абсолютно кожній нормальній, живій людині на цій планеті.
Неймовірним зусиллям зібравши всю свою чоловічу волю в сталевий кулак, Сергій рішуче відкинув геть усі боягузливі сумніви й упевнено, широко зашагав просто до скляних дверей того самого приватного закладу. Його внутрішній, інтуїтивний голос наполегливо підказував, що зараз просто життєво необхідно мужньо розставити всі крапки над «і», особисто й дивлячись у вічі повідомивши Карині, яка його зрадила, про мирне, цивілізоване розставання без брудних скандалів і дешевих докорів. За лічені, сповнені адреналіну хвилини цілеспрямований водій швидко подолав решту короткої відстані до багато оздобленого парадного входу в злощасну будівлю.
Його внутрішнє, емоційне вигорання в ці страшні миті було настільки сильним і всеохопним, що єдиним, найзаповітнішим бажанням залишалося лише якнайшвидше, одним махом розрубати цей заплутаний, болісний гордіїв вузол брехні. Гіркий, отруйний осад у його душі лишав навіть не стільки сам гіпотетичний факт фізичної зради, скільки підла, багатоденна брехня, адже вони, як дорослі люди, цілком могли сісти й обговорити все це цивілізовано, без хованок по саунах. Із величезною, неконтрольованою силою смикнувши на себе масивну дверну ручку, розлючений чоловік нарешті опинився всередині просторого, багато вмебльованого головного холу банного комплексу.
Навколо нього, на превеликий подив, панувала якась підозріла, майже дзвінка тиша, зовсім не характерна для самого розпалу активного робочого дня в такому популярному, розкрученому місці міського відпочинку. Попрямувавши впевненим кроком просто до обладнаної шафками зони перевдягання, він був раптом і вельми грубо зупинений суворим, начальницьким окриком обслуговчого персоналу. Невідома, повна працівниця в уніформі в доволі різкій, безапеляційній формі поцікавилася у візитера, чи не ігнорує він часом величезну, червону табличку з написом «Зачинено на спецобслуговування», що висить на найвиднішому місці.
Збитий з пантелику таким напористим прийомом, розгублений Сергій повільно обернувся до раптово виниклої, наче з-під землі, пильної працівниці цього елітного комплексу. Він спробував несміливо, але наполегливо заперечити їй, справедливо стверджуючи, що за офіційним графіком роботи, вивішеним на дверях, цей комплекс просто зараз зобов’язаний безперешкодно приймати всіх охочих клієнтів з вулиці. Непохитна дама сухо парирувала його претензію тим фактом, що важкі вхідні двері сьогодні справді відчинені, але виключно й лише для однієї певної, суворо обмеженої категорії очікуваних гостей…
