Дивне хобі зразкової дружини: що ховалося за замкненими дверима на задньому дворі
Просто перед його внутрішнім зором невідступно, яскравими барвами стояла та сама неймовірно зворушлива картина, як чарівна, тендітна синьоока малеча довірливо тулиться до грудей Карини з абсолютно чистою, дочірньою відданістю. Стомлена після важкої фізичної праці дружина повернулася до їхньої спільної, тихої квартири лише в глибоких, синіх сутінках, заставши свого задумливого чоловіка за монотонним, заспокійливим складанням нових кухонних меблів. Тихо, намагаючись не шуміти, пройшовши до світлої вітальні, вона вкрай несміливо, наче чекаючи удару, присіла на самий край нового дивана, обережно поцікавившись, чи не тримає він досі на неї якоїсь злості.
Вражений чоловік негайно відклав убік свої важкі металеві інструменти, щиро, всім своїм виглядом здивувавшись такій абсурдній, несправедливій постановці її запитання. Він максимально гаряче, з жаром у голосі запевнив свою кохану дружину, що все це дивовижне непорозуміння, яке сталося, лише вкотре довело її неймовірну, безмежну сердечність і святу безкорисливість, на тлі яких його власні, ревниві вчинки виглядають просто неймовірно жалюгідно й убого. Добра й всепрощаюча Карина м’яко спробувала логічно виправдати його недавню, агресивну реакцію банальною, природною різницею чоловічого й жіночого сприйняття цього складного, заплутаного світу.
Однак совісний Сергій категорично й твердо наполіг на своїх глибоких, щирих вибаченнях, усією душею каючись у своїх недавніх, неймовірно брудних і негідних думках про зраду. Обдарувавши свого розкаяного чоловіка теплою, всепрощаючою усмішкою, мудра жінка чесно визнала і свою власну, чималу частку провини у створенні цієї дурної, зайвої секретності навколо доброї справи й плавно, по-домашньому перевела тему розмови на майбутню спільну вечерю. Під час неспішної, затишної трапези за їхнім новим столом глава родини дуже обережно, добираючи слова, завів обережну розмову про ту саму, примітну синьооку вихованку з холу сауни.
Ледве почувши це довгоочікуване запитання, втомлене обличчя клопітливої господині миттєво, наче за помахом чарівної палички, проясніло й засяяло внутрішнім світлом. Вона з неприхованим, величезним захватом почала в найдрібніших подробицях описувати це маленьке, неймовірне диво на ім’я Настя, чия коротка життєва доля виявилася, на жаль, дуже й дуже трагічною. Залишившись цілковитою, нікому не потрібною сиротою після страшної, раптової загибелі обох молодих батьків в автокатастрофі, ця малеча так і не знайшла теплого, сімейного прихистку в своїх байдужих, далеких родичів.
Попри таке раннє, тяжко пережите горе, ця неймовірна, сильна крихітка дивовижним чином зберегла в собі просто вражаючий, заразливий оптимізм, щодня вражаючи всіх довколишніх дорослих своїм не за віком ясним розумом і неймовірно лагідною, доброю вдачею. До самої глибокої, темної ночі дорослий, суворий чоловік із цілком щирим, непідробним розчуленням слухав ці кумедні, зворушливі історії про дрібні пустощі й не по-дитячому серйозні міркування маленької Насті. Судячи з нестерпно яскравого, щасливого блиску в її красивих очах, окрилена дружина була цілком готова без утоми обговорювати цю чудову дівчинку цілодобово, забувши про сон і відпочинок.
Уже лежачи в їхньому м’якому, теплому ліжку, стомлена, але щаслива Карина раптом винувато, з легким збентеженням усміхнулася, тихо перепросивши чоловіка за те, що за цей довгий вечір буквально всі вуха йому прожужжала нескінченними розмовами про зовсім чужу, дитбудинківську дитину. Сергій, який не спав, рішуче й твердо заперечив їй у темряві спальні, чесно зізнавшись, що слухати про цю чудесну, світлу малечу було для нього справжнім, суцільним задоволенням. Зробивши коротку, драматичну паузу, щоб перевести подих, він нарешті набрався потрібної сміливості й несподівано запропонував зовсім неймовірне: раз уже між ними всіма виник такий сильний, нерозривний духовний зв’язок, чи не оформити їм просто зараз офіційну опіку над цією дівчинкою?…
