Фатальна помилка лейтенантів, які не знали, з ким зв’язалися
Його роздуми раптом перервав телефонний дзвінок із цілком незнайомого номера. На іншому кінці виявився той самий місцевий слідчий Корнєв із проханням про серйозну розмову. На запитання авторитета сищик прямо згадав про недавнє масове зникнення вісьмох працівників поліції.
Коли Громов передбачувано відповів заперечно, Корнєв зробив довгу багатозначну паузу. Слідчий зізнався, що не має реальних доказів причетності авторитета і не палає бажанням їх шукати. Під час таємного обшуку покинутих квартир він особисто виявив шокуючі відеозаписи.
На власні очі сищик бачив сповнені болю обличчя дівчат, яких садисти закатували. Важко зітхнувши, представник закону зізнався, що категорично не має права схвалювати такий жорстокий самосуд. Однак по-людськи він чудово розуміє мотиви невідомого месника й прощається з ним назавжди.
Щойно телефонний зв’язок обірвався, Громов із почуттям виконаного обов’язку поклав апарат на стіл. Він заплющив стомлені очі під променями сонця, що сходило, і вперше дозволив собі міцно заснути. Через шість довгих тижнів після тієї страшної ночі сильно змінена Аліса покинула стіни лікарні.
Біля головного входу на неї терпляче чекав рідний батько з величезним букетом троянд. Коли дівчина з’явилася у дверях, батько ледь зміг упізнати свою колишню життєрадісну красуню. У цій змарнілій постаті з погаслими очима вгадувалася зовсім інша людина.
Вона рухалася неймовірно повільно, мов людина, яка заново вчиться ходити після найтяжчої травми. Цілком чужим і безповоротно надламаним голосом вона тихо привіталася з татом. Дівчина байдуже прийняла з його рук букет квітів, ніби не розуміла сенсу цього жесту.
На пропозицію поїхати додому вона лише безучасно кивнула, і протягом усієї дороги вони зберігали важке мовчання. Батько гранично обережно вів машину, фізично відчуваючи на собі її пильний погляд. Аліса раптом поставила дуже пряме запитання, чи змогла поліція знайти тих садистів.
Коли Громов відповів заперечно, намагаючись приховати правду, донька крижаним тоном викрила його у відвертій брехні. Дівчина зізналася, що уважно читала лікарняні зведення про загадкове зникнення вісьмох правоохоронців. Після цього вона подивилася батькові просто в очі й жорстко запитала, чи це його рук справа.
Зрозумівши, що приховувати правду більше не має сенсу, Громов обережно зупинив машину на узбіччі. Він чесно підтвердив факт фізичної ліквідації всіх до єдиного виродків. Почувши про смерть мучителів, Аліса мовчки відвернулася назад до вікна, поринувши в довгі роздуми.
Батько в напруженому очікуванні намагався зрозуміти, чи заслужив він її вдячність, чи осуд. Через деякий час вона порожнім голосом промовила, що факт їхньої смерті є доброю новиною. Однак він геть нічого не змінює в її пошматованій травмами душі.
Дівчина з болем зізналася, що ці нелюди продовжують жити всередині її розуму щоночі, у кожному кошмарі. На її пряме запитання, заради кого саме батько вчинив ці вбивства, Громов чесно відповів, що зробив це заради них обох. Донька байдуже кивнула й попросила нарешті відвезти її додому, в безпечне місце.
Нове житло зустріло їх дзвінкою тишею, бо дбайливий Громов спеціально купив нову квартиру у віддаленому районі. Увійшовши всередину, Аліса запитала про причини такого раптового переїзду. На це батько з надією відповів, що повна відсутність старих стін мала б допомогти їй позбутися важких спогадів.
Уперше за весь цей довгий час на губах дівчини з’явилася гірка усмішка. Вона пояснила батькові, що найстрашніші спогади ховаються глибоко в її хворій голові. Після цих слів вона назавжди зачинилася у своїй самотній кімнаті.
Залишившись стояти в порожньому коридорі, кримінальний авторитет із гіркотою усвідомив усю тяжкість ситуації, що склалася. Попри всю свою владу, він так і не зміг полагодити зламану душу своєї єдиної дитини. Потяглися нескінченні тижні, протягом яких замкнена в собі Аліса майже не виходила зі своєї кімнати.
Вона дуже мало їла, неймовірно погано спала й регулярно кричала ночами від реалістичних кошмарів. Не в силах більше терпіти ці муки, Громов найняв для доньки найкращого психолога в місті. Через місяць роботи вона повідомила батькові важку правду про стан пацієнтки…