Мільйонер впустив до дому жебрачку й велів їй умитися. Сюрприз, який чекав на багача біля дверей ванної
— злякалася Людмила і відразу ж нервово схопилася з місця. «Я так сильно підставила тебе, тому мені треба терміново йти». Але Максим швидко й упевнено заспокоїв Людмилу, яка запанікувала.
Він м’яко схопив її за руку, коли та вже збиралася в страху тікати геть. «Він сильно підозрював мене, але нічого поки що точно не знає», — говорив Максим і намагався зберігати спокійний і впевнений тон. «Просто скажи мені, як далеко ти готова зайти, бо я вже розпорядився, щоб твого чоловіка топили»
«Я готова абсолютно на все що завгодно, аби більше з ним ніколи не бачитися», — твердо відповіла Людмила. Кудись безслідно поділася її колишня наляканість і сильна невпевненість. Можливо, саме спокійний тон Максима зміг її так швидко заспокоїти.
«Це дуже добре, адже ми шансів йому жодних не залишимо», — промовив Максим і поліз до своєї кишені. «Але тобі все ж краще поки що зайвий раз не виходити з цього дому. Візьми цю банківську картку, тепер вона повністю твоя, адже тобі потрібні гроші.
Але поки що краще користуватися виключно кур’єрською доставкою. Якщо щось потрібно, в жодному разі не соромся». Людмила щиро подякувала Максу і з вдячністю прийняла картку.
Вона сумно сказала, що знову відчуває себе замкненою в золотій клітці. Необмежений особистий бюджет, а з дому виходити категорично не можна. «Ну, це лише вимушений тимчасовий захід», — пообіцяв турботливий Максим.
«Коли твій Крилов опиниться за ґратами, ти зможеш вийти на довгоочікувану свободу. Я ніколи не назву тебе своєю безмовною власністю і на ланцюг у домі не посаджу». Минув цілий тиждень відтоді, як Людмила стала таємно жити в Максима.
За цей час вони встигли познайомитися значно ближче. З’ясувалося, що в них виявилося доволі багато спільного. Макс постійно дивувався дивовижним жартам долі.
Він стільки довгих років не міг знайти людину, по-справжньому близьку собі за духом, і тут з’явилася Людмила, яка буквально виникла нізвідки. Максим хоч і здогадувався, що Крилов теж влаштує за ним щільне стеження, але припустити, що стежитимуть і за його домом, він не міг. Валерій знову призначив особисту зустріч, і голос його цього разу звучав куди агресивніше.
Максим відмовлятися від зустрічі не став. Він знав, що боятися йому зовсім нічого, а істерики запального Крилова він пережити зможе. «Ти ж переконливо сказав, що Людмилу не бачив», — відразу почав говорити невдоволений Крилов.
«Ну, від своїх колишніх слів я не відмовляюся», — упевнено й спокійно відповідав Максим. «То чому ж тоді до тебе ледь не щодня приїжджають кур’єри з жіночих магазинів, привозячи одяг і косметику?» — допитував його Крилов. «Або в тебе раптово з’явилася жінка, або у Вавилова Максима є якийсь великий секрет».
Максим голосно розсміявся, але за своїм сміхом він уміло приховав злість. Йому вкрай не сподобалося, що Крилов організував стеження, та ще й за його приватним будинком. Максим, звісно, теж грав по-чорному, але в особисте життя конкурентів він ніколи не ліз, і дім у Крилова ніхто не оглядав.
«Звідки ти взагалі знаєш, що до мене й раніше не їздили кур’єри?» — уточнив з усмішкою Максим. «Ти ж не стежив за мною до раптового зникнення своєї дружини?
