Мільйонер впустив до дому жебрачку й велів їй умитися. Сюрприз, який чекав на багача біля дверей ванної
— поставив запитання Максим.
«Прекрасно пам’ятаю, як і вашу тодішню відповідь», — говорив розуміючий Юрій. «Ви відповіли мені, що в такі брудні ігри не граєте, що це не ваші методи, а я просто дуже скучив за детективною роботою». «Можу ж я іноді змінити свою усталену думку?» — промовив Максим із хитрою усмішкою, в якій, як і в Крилова, радості й щастя не було.
Усмішка Макса красномовно свідчила лише про те, що в нього визрів надійний план. Юрій набув украй серйозного вигляду, цілком позначаючи свою готовність уважно вислухати доручення. Серце в чоловіка навіть забилося частіше від передчуття по-справжньому цікавої роботи.
Правду кажучи, Юра давно спав і бачив, як би йому законно поквитатися з Криловим. Він, як винятково чесна людина, терпіти не міг подібних до Валерія підлих людей. Особистої історії конфлікту в них не було, Юра просто завжди виступав за справедливість.
А за справедливістю Валерій Крилов мав понести суворе покарання за свій брудний бізнес, за капості, які він робив іншим людям, і за жорстоке поводження з дружиною. «Я даю тобі повну свободу дій», — твердо говорив Максим Юрію. «Тільки бережи себе, адже Крилов у жодному разі не повинен дізнатися, що під нього активно копають.
Він у жодному разі не повинен виявити твого таємного втручання у свої темні справи. Ми маємо притягнути Крилова до відповідальності, позбавити його грошей, зароблених нечесним шляхом, і позбавити того, що дісталося йому через чуже горе». Юрій мовчки кивнув, показуючи, що доручення він зрозумів і прийняв.
Але його все ще хвилювало, що ж таке екстраординарне сталося, що Максим так різко змінив свою думку. І той ніби прочитав його невисловлені думки. «З такими, як ця людина, по-чесному просто не можна, як би мені того не хотілося», — говорив схвильований Максим.
«Поглянь, що я випадково знайшов після нашої недавньої зустрічі». Максим показав Юрію невеликий і непомітний пристрій для прослуховування. Юра, як досвідчена людина, що щільно працює з подібними технологіями, одразу здогадався, що перед ним.
«Хм, я виразно бачу, що він уже щось серйозно запідозрив», — промовив Юра. «Так, але, на щастя, він не настільки розумний, як сам думає», — упевнено відповідав Максим. «Він вважає себе розумнішим за всіх нас, і це доволі велика перевага для нашого боку, адже він зовсім не очікує підступу».
Юрій цілком і беззастережно погодився зі своїм проникливим начальником. Він порекомендував непомітно повернути прослушку, але в кабінеті обговорювати лише такі справи, які Крилову мало чим будуть цікаві. Валерій не повинен здогадатися, що його хитрий підкид так швидко викрили, нехай краще втратить пильність.
Коли Юрій розвернувся до виходу, на його обличчі розтяглася дуже вдоволена усмішка. Він прекрасно знав, що саме йому належить робити. Подібного наказу від свого начальника він чекав уже доволі давно.
Максим повернувся додому після вельми непростого робочого дня. Як же приємно йому було нарешті повернутися в дім, де на нього по-справжньому чекають. Він одразу тепло згадав слова свого найкращого приятеля.
Хай Людмила чекала на нього просто тому, що більше їй покластися було ні на кого, але це все одно було дуже приємне відчуття. «Сьогодні мені довелося особисто поспілкуватися з твоїм чоловіком», — з порога зізнався Максим. «Скажу чесно, наша бесіда була малоприємною».
«Він знає, що я зараз перебуваю тут?»
