Помилка альфонса: чому хитрий план чоловіка обійшовся йому надто дорого
— голосно гукнула вона вниз. «Та наче ні, старий був», — долинуло у відповідь надто швидко й відверто недбало.
Катя повільно сіла на ліжко, відчуваючи, як накопичена втома змінюється невиразним і важким неспокоєм. Їй справді все це здавалося, чи в їхній квартирі щось категорично не так? Вона вирішила поки не тиснути на Діму й подивитися, що буде далі.
Він і раніше віртуозно вмів викручуватися, коли вона питала про дивні дрібниці, на кшталт зниклих грошей на пиво. Замість розпитувань вона прийняла душ, перевдяглася й лягла спати, але сон ішов дуже погано. У голові нав’язливо крутилося: надто чисто, надто дивно.
За кілька днів Діма підійшов до неї з тією ж фірмовою лінивою усмішкою. «Кать, слухай, у мене телефон жорстко глючить, та й екран тріснув». Він показав їй свій старий подряпаний смартфон, на якому й справді виднілася тонка павутина тріщин.
«Може, подаруєш мені новий? Ти ж тепер дуже добре заробляєш». Катя подивилася на чоловіка й важко зітхнула.
Останній рік її кар’єра справді стрімко пішла вгору. Нова керівна посада, часті відрядження — її зарплата стала втричі вищою, ніж у Діми. Він працював рядовим менеджером у якійсь дрібній конторі й часто скаржився на затримки виплат.
«Гаразд, вибери модель, я замовлю», — спокійно сказала вона, відкриваючи свій робочий ноутбук. Діма миттю засяяв, чергово цьомкнув її в щоку й пішов дивитися телевізор. Катя замовила телефон за тридцять тисяч, хоча всередині неприємно кольнуло: він навіть не запропонував трохи докинути.
Вона звично відмахнулася від цієї неприємної думки. Зрештою, вони сім’я, і вона тепер стала головною годувальницею. Наступне робоче відрядження минуло, наче в густому тумані.
Катя машинально підписувала контракти, чергово всміхалася клієнтам, а в голові вперто крутилися чисті штори, складена кофта й запах пирогів. Коли вона повернулася за тиждень, квартира знову осліпливо сяяла. Але тепер дивності впадали в око ще сильніше.
У ванній стояв відкритий шампунь із різким запахом ромашки. Діма таким ніколи не користувався, та й сама Катя теж. На кухні в сміттєвому відрі лежало порожнє фабричне пакування від тіста.
У шафі з чистою білизною з’явилася пара шкарпеток, яких вона зовсім не впізнавала. То були чоловічі сірі шкарпетки з дурнуватим візерунком у дрібний ромбик. «Дім, звідки це?» — прямо спитала вона ввечері, тримаючи знахідку в руках.
Він напружено дивився футбол і навіть не повернувся в її бік. «Та не знаю, може, твої?» — невдоволено буркнув чоловік. «Ти що, в детективи вирішила податися?»
«Ні, просто це дуже дивно», — Катя підозріло насупилася. «І шампунь стоїть чужий, і пакування від тіста в смітнику лежить. Ти якихось гостей сюди кликав?»
