Прихований статус у білому халаті: історія одного скандалу в елітному відділенні

Анна зупинилася на сходинках. Моргнула. Подивилася на нього, на каву, на пакет.

— Я подумав, ти, напевно, не снідала, — сказав він. — А тут поруч відкрилася пекарня, там круасани зранку гарячі.

Анна сіла поруч. Взяла склянку. Кава була гаряча і міцна — саме така, яку вона любила, і вона мигцем подумала, що він запам’ятав це з якоїсь їхньої розмови, з мимохідної згадки. Сиділи мовчки. Пили каву. Їли круасани, роняючи крихти на коліна. Дмитро не ставив запитань про чергування, не питав, чи втомилася вона. Просто сидів поруч, і цього було достатньо.

Телефон у кишені Анни звякнув. Повідомлення від Вікторії — фотографія. Тьома в кабінеті кардіолога на контрольному УЗД серця. Сидить на кушетці, дивиться в камеру, усміхається на весь рот і показує великий палець. Під фото підпис: «Все чисто. Серце як новеньке. Дякую тобі, Аню».

Анна усміхнулася повільно, глибоко — тією усмішкою, яка приходить не на губи, а звідкись ізсередини. Повернула екран до Дмитра. Той подивився на фото, на сяючого Тьому з великим пальцем, і сказав:

— Твоя робота?

Анна похитала головою.

— Наша спільна.

Сонце піднялося вище, прогріло лавку, і на клумбі біля входу в лікарню розкрилися перші бутони — білі, дрібні, вперті квіти, які пробилися через утоптану землю і тягнулися вгору, до світла. Дмитро допив каву, зім’яв склянку. Анна відкинулася на спинку лавки і заплющила очі. Чергування скінчилося. Ранок тільки починався.