Що побачила вдова на записі камери сусідки через 5 років після похорону

— Не дізнається. Звідки? Вона мені вірить, як богу. Досі свічки ставить, уявляєш, перед урною з камінням молиться!

Вони обоє засміялися — голосно і заливисто, від душі, як над вдалим жартом.

Інна стояла за стіною, і сльози текли по її щоках, але це були не сльози горя і не сльози образи.

— Йдемо, — шепнула вона Микиті, вимикаючи диктофон. — Завтра все закінчиться.

Адвокат, до якого Микита відвів її вранці наступного дня, слухав запис і хитав головою, роблячи помітки в блокноті.

— Ну й справи, такого я ще не зустрічав. Шахрайство в особливо великому розмірі, стаття 159, частина 4. Фальсифікація документів, використання завідомо підроблених документів. При такій сумі збитку та обтяжуючих обставинах — до десяти років колонії. Батьки — співучасники. Цей Станіслав — пособник.

— Що потрібно робити?

— З такими доказами йти в поліцію негайно. Але важлива координація, інакше все нанівець. Потрібна одночасна операція: на складі, в квартирі батьків, затримання Рамена. Якщо вони дізнаються завчасно, чоловік втече, шукай його потім по всьому закордону.

Тієї ж ночі Інна сиділа у відділенні поліції, в тісному кабінеті з гудячими лампами, і чекала, дивлячись на годинник, який, здавалося, ледве повз. О другій годині ночі задзвонив телефон слідчого. Той підняв слухавку, вислухав, і Інна побачила, як здригнувся куточок його губ. Не посмішка, але щось схоже на похмуре задоволення.

— Взяли, — сказав він, поклавши слухавку. — Усіх трьох. Чоловік ваш спав на складі, коли увійшла група захоплення. Прокинувся від світла ліхтарів в обличчя, спочатку не зрозумів, що відбувається. Потім, кажуть, побілів і почав бурмотіти, що це помилка, що він взагалі інша людина. Коли йому зачитали статтю, замовк. Опору не чинив.

Інна мовчки кивнула, відчуваючи дивну порожнечу там, де очікувала тріумфу.

— Батьки в квартирі ридали, мати кричала, що сина підставили, що це все брехня. Батько мовчав, тільки сів на табуретку і закрив обличчя руками. А цей, Рамен, одразу зажадав адвоката і відмовився давати свідчення. Тертий калач.

Слідчий помовчав, розглядаючи її.

— П’ять років, значить… І жодного разу не запідозрили?