Сусідка помітила величезні рахунки за світло в моєму порожньому будинку. Сюрприз за вікном
Він вчепився в горлянку шахраям мертвою хваткою бультер’єра. Наша доказова база була бездоганна: години відеозаписів високої роздільної здатності, щиросерді зізнання Дениса й Аліни, виписки з банківських рахунків, де фігурували сотні переказів від різних людей. І, нарешті, свідчення тих самих тридцяти двох свідків і туристів, яких поліція встигла знайти й допитати по гарячих слідах.
Віктор Миколайович Орлов намагався викрутитися до останнього. У залі суду від його лощеної інтелігентності не залишилося й сліду. Сидячи в скляній клітці для підсудних, він здавався здутою, постарілою років на десять повітряною кулею.
Його сива борідка скуйовдилася, дорогі костюми змінилися на м’ятий светр. Його новий адвокат приносив стоси медичних довідок, стверджуючи, що в голови хворе серце, діабет і гіпертонія. Орлов плакав, хапався за груди, клявся, що біс поплутав, що він хотів лише зібрати гроші на ремонт даху нашого будинку.
А екран, установлений у залі суду, безпристрасно транслював кадри, де цей хворий старий елегантно перераховує п’ятитисячні купюри на моїй кухні й радить оптимізувати квитанції. Вирок зачитували дві години. Суддя, втомлена жінка з холодним голосом, не знайшла підстав для поблажливості.
Віктор Миколайович Орлов був визнаний винним в організації шахрайської схеми й незаконному проникненні до житла. З огляду на використання службового становища, він отримав чотири роки реального позбавлення волі з відбуванням покарання у в’язниці суворого режиму. Коли пролунали ці слова, Орлов глухо застогнав і осів на дерев’яну лаву своєї скляної клітки.
Денис, який активно співпрацював зі слідством і здав усіх із потрохами, відбувся трьома роками позбавлення волі умовно з іспитовим строком. Аліна отримала два роки умовно. Крім того, суд повністю задовольнив наш цивільний позов: солідарно з усіх трьох на мою користь було стягнуто 3 мільйони 800 тисяч.
У цю суму увійшли компенсація матеріальної шкоди, упущена вигода, знос дорогого ремонту й солідні суми як відшкодування моральної шкоди. Ми вийшли з будівлі суду на залиту весняним сонцем вулицю. Михайло Сергійович міцно потис мені руку: «Ви домоглися абсолютної справедливості, Олексію Дмитровичу, — сказав він, ховаючи документи до шкіряного портфеля…
