«Світло не вмикай»: чому жінка не послухала незнайомку і кого вона побачила

— Галині не довіряй.

— Чому? — тоді здивувалася вона.

— Просто не довіряй, — відповів він. — Цього достатньо.

Ольга посміхнулася крізь сльози. Потім вона дістала телефон. Знайшла номер. Довго дивилася на екран. І переказала Зарі половину зарплати з коротким «Дякую».

Відповідь прийшла майже одразу: «Бережи сина».

Ольга закрила телефон, підійшла до ліжечка, поправила ковдру. Іноді доля справді говорить пошепки. І якщо її почути, можна врятувати більше, ніж просто речі.