«Вона все зняла»: чому чоловік зблід, почувши про ремонт камери

По-різному ж буває? — сказав тоді Олег.

— Ні, це моя принципова позиція, — стояла на своєму Ірина. — Надивилася я на матір. Не хочу так само.

— Повно людей, які щасливо живуть у другому, а то й у третьому шлюбі.

— А ти чого це так зі мною затято сперечаєшся? — Ірина впритул подивилася на Олега. Вони тоді сиділи в кафе на набережній, насолоджуючись прекрасним видом золотого гаю на протилежному березі річки. — Випадково, чи немає в тебе таємної дружини і дітей? Якщо так, то краще відразу зізнайся.

Ірина сказала це жартівливим тоном, але внутрішньо вся напружилася. Хтозна? Вона ж поки що не знала про Олега нічого.

— Все в порядку в цьому плані, — усміхнувся він. — Можеш не хвилюватися.

Він навіть на обличчі не змінився. І в Ірини ніби гора з плечей впала. Все ж це було для неї дуже важливо.

Якщо Ірина росла в достатку, ні в чому не знаючи відмови, якщо вона з ранніх років відвідувала дорогі курорти, одягалася в брендових бутиках і вчилася в приватних школах, то в Олега було зовсім інше дитинство, про яке він не любив згадувати. Але все ж заради Ірини йому довелося повернутися в минуле і розповісти про себе.

— Так, звісно, розповім. Розумію, що тобі це важливо, але боюся, що ти не зрозумієш. Може, це тебе навіть розчарує трохи, адже я виріс мало не в нетрях.

Дитинство Олега пройшло в дерев’яному бараці на околиці маленького глухого містечка. Батька свого Олег не знав, його виховувала мати. Вона працювала прибиральницею відразу в декількох місцях, щоб забезпечити сина. А у вихідні жінка випивала з подругами, такими ж, як і вона, матерями-одиначками. Міри вона не завжди дотримувалася. Олег, будучи ще дитиною, не раз тягнув матір додому на своїх крихких плечах. Грошей у сім’ї, ясна річ, було мало, тільки на найнеобхідніше. А Олег мріяв про більше. Тому він наполегливо вчився, закінчив школу, потім місцевий виш, потім на роботу влаштувався. Ну, а після… після дещо сталося.

— По-перше, не стало мами. Одного разу вона замерзла п’яною прямо на вулиці. Я не встежив. Жив уже тоді окремо, знімав квартиру поруч із заводом, де працював. Досі звинувачую себе за те, що мене не було поруч. Ну, а незабаром після трагедії закрили мій завод. Типове банкрутство. Роботи більше в нашому закутку особливо не було. Ось я і вирішив спробувати щастя у великому місті. Приїхав сюди, знайшов хорошу роботу. Зарплати, про яку мені в моєму місті й мріяти не доводилося. Зняв квартиру, обзавівся приятелями, ну і… Потім сталася в моєму житті найчудовіша подія. Я зустрів тебе.

Ірині складно було собі навіть уявити, через що довелося пройти Олегу. У неї завжди були мама і тато, які її підтримували, оберігали, захищали від усіх життєвих негараздів. Батько подарував Ірині квартиру і машину, мама постійно переказувала на картку дочки гроші, побоюючись, що тій не вистачає зарплати. А зарплати дуже навіть вистачало, тому що знову-таки батько, користуючись своїми зв’язками, влаштував дочку в дуже хорошу компанію на високооплачувану посаду. А Олег… Зовсім один, сам. І не зламався. Зумів відучитися і знайти роботу. Зумів вирватися з убогості. Це дорогого коштувало. Ірина зрозуміла потім, що саме ця незламність, саме цей внутрішній стрижень привабив її в Олегові. Нічого подібного в колишніх своїх знайомих вона не помічала. З такою людиною точно не пропадеш.

А ще Олег був дуже розумним і начитаним. Він стільки всього знав. Розмовляти з ним Ірині ніколи не набридало. При цьому Олег не повчав оточуючих, не виказував поблажливості до тих, хто не чув про якісь очевидні речі. Він у всьому дотримувався міри.

Ірина спочатку турбувалася про те, що Олег буде відчувати якусь незручність від того, що їхнє фінансове становище так сильно відрізняється. У Ірини квартира, автомобіль, солідний рахунок у банку і робота в компанії, сама назва якої асоціюється з успіхом і процвітанням. А в нього все далеко не так райдужно. Але нічого подібного. Олег поводився просто і природно, так що скоро ці тривоги Ірини і зовсім випарувалися.

А ось батьків Ірини якраз статус Олега турбував. І сильно. Вони відкрито говорили дочці про те, що Олег їй не пара.

— Ти не розумієш, — обурювалася мати, — він з тобою тільки через твої гроші. Знаю я таких альфонсів.

— Олег не такий, — сперечалася Ірина. — Він і сам заробляє. Якби ти тільки знала його історію, через що йому довелося пройти.

— А то я не знаю, які вони вигадники талановиті! Я ж тебе з дитинства попереджала. Ти дівчинка з багатої сім’ї. Навколо тебе постійно будуть такі хлопці крутитися, які тільки й думають, як за рахунок інших своє фінансове становище поправити. Ти нічого не розумієш.

Батько діяв м’якше й акуратніше. Він просив придивитися, не приймати поспішних рішень, не погоджуватися на кредити та інші авантюри. Ірина сперечалася з батьками до хрипоти, захищаючи Олега. Як же вона злилася на матір і батька, які ніяк не хотіли пізнати Олега ближче і зрозуміти його!

А потім Олег зробив Ірині пропозицію. І знайомство з батьками все ж відбулося. Після першої зустрічі мати змінила своє ставлення до Олега. Він зачарував і її, чому Ірина була дуже рада. А ось батько, навпаки, насторожився. Але з дочкою він більше не сперечався. Сказав, що поважає її вибір. Але якщо що, вона відразу ж повинна звернутися за допомогою до нього. Тоді Ірина пропустила ці слова батька повз вуха. Їй здавалося, що вони з Олегом ідеальна пара. Він ніколи її не образить. Їм пощастило зустріти одне одного, розгледіти і не втратити. Це така удача.

Сімейне життя Ірину цілком влаштовувало. І Олег, і вона багато працювали. Якщо вже зовсім чесно, то внесок Ірини в сімейний бюджет завжди був більшим, ніж заробітки Олега. Але в Олега й стартові умови були зовсім іншими. Ірина прекрасно розуміла, що в її успішності велику роль зіграв саме впливовий батько. У Олега ж такого заділу не було. Він пробивався сам і вельми досягав успіху. Олег був відповідальним і шанованим співробітником у своїй компанії, роботу виконував кваліфіковану, робив важливі розрахунки для інженерів. Загалом, Ірина пишалася своїм чоловіком, а він, у свою чергу, дуже любив і поважав її.

Приблизно через рік подружнього життя Ірина раптом зрозуміла, що готова стати матір’ю. Поговорила на цю тему з Олегом. Їй здалося, що він залишився не в захваті від її ідеї.

— Ти впевнена, що настав час? — уточнив він. — Ти ще зовсім молода, у нас стільки планів. Пам’ятаєш, ми хотіли помандрувати спочатку?