Випробування святом: чому урочиста вечеря закінчилася несподіваним відкриттям
Поліна вийшла в центр зали й подала знак розпорядникові. За її командою на стіні з’явився білий екран. Пролунав тихий клац. Це ввімкнувся проєктор, у який заздалегідь вставили карту пам’яті. У залі приглушили світло, і всі гості зрозуміли, що зараз їм покажуть щось цікаве.
Ганна Володимирівна не розуміла, що відбувається. Вона натягла чергову усмішку, але її чоловік виразно бачив, як злегка затремтіли її руки. Іван Дмитрович сів ближче до неї, щоб у разі чого прийти на допомогу.
Поліна тим часом промовила в мікрофон:
— Я хочу зробити подарунок, який ви, сподіваюся, запам’ятаєте надовго. Це буде фільм, над яким мені довелося добряче попрацювати, але результат того вартий.
Пролунали поодинокі оплески. Інші гості їх підхопили й теж почали плескати. А Поліна продовжила свою промову:
— Я хочу, щоб моя люба свекруха Ганна Володимирівна, яка вічно всім невдоволена, бодай раз подивилася на себе збоку. Упевнена, ви відкриєте для себе багато нового. Адже хто ще скаже правду, як не рідні й близькі люди?
На екрані замиготіли кадри. Начебто нічого особливого. Побутові замальовки з життя, на які Поліна для посилення ефекту наклала веселу музику зі старого німого кіно. Виходило дуже комічно.
Ось свекруха в гостях у сусідки копає ногою бутерброд, що випав у неї з рук, під стіл. А ось вона нишком витирає брудні руки об ошатну блузку. Тут Ганна Володимирівна бере використаний пакетик чаю й заварює його вдруге. І як тільки Дениско примудрився зняти такий ролик! На наступному відео вона намагається повернути кремову трояндочку, що впала на підлогу, назад на торт. Далі йшла вервечка кадрів, на яких свекруха робить дивні й від того дуже смішні речі. Камера Дениска вловила ті миті з життя Ганни Володимирівни, які свекруха воліла б залишити при собі, щоб їх ніхто й ніколи не бачив.
Зате гості були в цілковитому захваті. Хтось просто усміхався, намагаючись зберегти обличчя. Але більшість присутніх за столом реготали так, що в них із очей текли сльози. Один далекий родич так зігнувся під столом у нападі сміху, що в нього скрутило поперек. Його довелося буквально виводити під руки. Загалом кінопоказ пройшов на ура.
Одній лише ювілярці було зовсім не до сміху. Вона була в такій люті, що перші кілька хвилин не могла вичавити із себе ані слова. Коли вона нарешті опанувала себе, то щосили закричала:
— Вимкніть цей дурний фільм! Ви мене чуєте?!
Але через регіт гостей її не відразу почули. Коли розпорядник усе ж вимкнув показ відео, червона як рак Ганна Володимирівна кинулася до невістки.
— Ти при своєму розумі?! — ревла вона грізно. — Як ти взагалі посміла мене осоромити? Ненавиджу тебе! Ніколи не пробачу!
Потім її гнів перекинувся на сина.
— А ти все знав і мовчав?
— Ні, мамо! — чесно відповів Сергій. — Я бачу цей фільм уперше, як і ти.
— Не вірю! — знову закричала Ганна Володимирівна. — Ви всі заодно влаштували проти мене змову!
— Заспокойся, дорога! — намагався вгамувати дружину Іван Дмитрович. — Це лише невдалий жарт…
