«Я вам тільки заважаю»: дідусь зібрав речі до притулку, але син мовчки привіз його за зовсім іншою адресою

Як на зло, був вихідний день. Сусідів удома не виявилося: хто на базар пішов, хто в гості.

Пізно помітили вогонь. Своїми силами не загасиш, а пожежників викликати виявилося вже марно. Поки доїхали, рятувати було нічого.

Потім сказали, що будинок старий, проводку замкнуло. Трапляється таке іноді. Там же, на дорозі, біля згорілого будинку, знайшла Геннадія Львовича сусідка без свідомості.

Опритомнів літній чоловік у лікарні. Через те, що сталося, його вхопив удар. Дивився в стелю і побивався, що живий залишився.

Сина шкода, що йому тепер доводиться проблеми батька вирішувати. Адже зліг Геннадій Львович тоді: серйозно його після цього паралізувало.

Додому син до себе забрав лежачого старенького. В одну мить з активного городника він перетворився на абсолютно безпорадну людину. Звик до руху, а після того випадку опинився прикутим до ліжка.

Поселили його в кімнаті внучки-студентки. Сама дівчина в гуртожитку жила. Квартира у сім’ї сина невелика, двокімнатна.

Бачив батько, що внучці приїхати в гості переночувати ніде. Хоча вона переконувала діда, що все нормально, але мало що у них там у гуртожитку. Геннадій Львович думав, що там напевно такі умови, що іноді й удома хочеться поспати.

Так літній чоловік пів року пролежав. Невістка з сином доглядали. Спочатку готувався до гіршого, а потім взявся за розум.

Поки він тут шкодує себе і чекає своєї години, тільки молоді проблем додає. Почав потихеньку рухатися. Чи то само собою легше стало, чи то установку організму дав, але він почав відновлюватися.

Через пів року трохи розходився і повідомив, що не хоче більше обтяжувати дітей.

— Визначте мене в будинок для літніх людей, — попросив Геннадій Львович…