Яку правду про свекруху дізналася жінка, вирішивши повернутися додому в розпал відрядження

— Мамо, а там буде Велика Китайська стіна? — Єва підстрибувала від нетерпіння, крутячи головою по сторонах.

— Буде і стіна, і панди, і все, що захочеш.

Літак набирав висоту, залишаючи внизу місто, яке зберігало стільки спогадів — і страшних, і світлих. За ілюмінатором пропливали хмари: білі, легкі, схожі на цукрову вату, яку вони з Євою купували в парку по вихідних. Донька притиснулася до мами і задрімала, все ще стискаючи в руці посадковий талон.

Жанна дивилася на небо і думала: її життя не казка зі щасливим кінцем. Вона досі одна, досі платить за орендовану квартиру і рахує гроші до зарплати. Але вона вільна. Вона сама вирішує, куди їй іти і з ким бути поруч. І головне — поруч її донька. Жива, здорова, щаслива. Все інше додасться. Вона погладила Єву по волоссю і посміхнулася — легко, відкрито, без тіні минулого в очах.