Чоловік дізнався про мій спадок і тут же вигадав викрадення свекрухи. Сюрприз, який зламав його план

Вона бачила, як в очах чоловіка згас вогник жадібності, змінившись холодною розважливістю. Кирило нічого не сказав. Він просто кивнув, поцілував її в щоку сухими губами й додав, що йому треба зателефонувати мамі.

Свекруха Ніна Семенівна була жінкою гучною, театральною й безкінечно потребувала уваги. Її дзвінки зазвичай починалися зі скарг на тиск і закінчувалися проханням перекинути кілька тисяч на ліки. Ці ліки потім виявлялися новими шторами або набором каструль.

— Добре, дзвони, — кинула Валя. Вона зачинила важкі вхідні двері нової квартири. Вона ще не знала, що небезпечний механізм уже запущено.

Дзвінок пролунав наступного ранку, в понеділок. На годиннику було 10:15. Валентина сиділа на планірці, обговорюючи закупівлю нової партії глянцевого паперу, коли телефон на столі завібрував.

На екрані висвітилося ім’я чоловіка. Вона скинула виклик. За секунду Кирило набрав знову й знову.

Валя вибачилася й вийшла в коридор. — Що сталося, я на роботі? — Валю! — голос Кирила зривався на вереск.

Він хрипів, ніби щойно пробіг марафон. — Валю, біда, маму забрали! — Куди забрали, до лікарні через тиск?

— Ні, які лікарі, її викрали! Валю, якісь люди в масках! Валентина застигла на місці.

У коридорі друкарні пахло фарбою й вистиглою кавою. Повз пройшов кур’єр із коробкою. Світ залишався незмінним, але в слухавці коївся якийсь дешевий бойовик.

— Кириле, ти мариш! Кому потрібна Ніна Семенівна? У неї з цінностей тільки колекція порцелянових слоників.

— Ти не розумієш, — закричав він так, що динамік затріщав. — Вони стежили за нами й знають про квартиру. Їм потрібні гроші, вони вимагають викуп.

Вісім мільйонів гривень. Вони сказали, що інакше надішлють її вухо поштою. Валентина притулилася спиною до прохолодної стіни.

— Вісім мільйонів?