Ціна одного доброго слова: ким насправді виявився пенсіонер, якому стало зле біля офісу
Ситуацію трохи рятувало те, що орендну плату було внесено на пів року наперед, однак цей платіж майже повністю знищив її скромну фінансову подушку безпеки.
Різкий дзвінок у двері перервав ці невеселі роздуми, сповістивши про прихід сусідки Юлі та її п’ятирічного синочка. За своєю доброю звичкою, дівчина прийшла не з порожніми руками, принісши духмяні пиріжки й шматочок домашнього торта, спеченого її мамою. Юля перебувала в схожій життєвій ситуації, виховуючи малюка сама, але їй пощастило жити під крилом батьків.
Назбирати на власну нерухомість у столиці для пересічної людини здавалося завданням, співмірним із міфічними подвигами героїв античності. Сусідка, з якою вони здружилися в перший же день після переїзду, співчутливо поцікавилася, чи готова Інга до майбутнього випробування. Вони винаймали квартиру в одному з віддалених спальних районів, однак Інзі імпонували і сам масив, і їхнє скромне, але неймовірно затишне житло.
Після тихого життя в обласному центрі це величезне місто здавалося пульсуючим живим організмом, що існує за своїми жорсткими правилами. Проте молода мати щиро вірила, що адаптація — це лише питання часу, яке потребує витримки й внутрішньої сили. Вона глибоко зітхнула, машинально намацавши в кишені жакета рятівний флакончик із валер’янкою, адже до призначеного часу залишалося ще цілих дві години.
Напруження сягало межі, бо ставки були неймовірно високі: від результату цієї зустрічі залежав добробут усієї її маленької родини. Юля, недбало закинувши до рота невідомо звідки взяту льодяникову цукерку, поцікавилася назвою посади, на яку претендувала подруга. Почувши про вакансію помічника менеджера, Інга відчула, як по спині знову пробіг зрадливий холодок нервового хвилювання.
Потенційний роботодавець займався оптовими постачаннями продовольства до міських супермаркетів, і у зв’язку з розширенням їм терміново були потрібні нові кадри. Сусідка, яка поки що могла дозволити собі насолоджуватися декретом завдяки допомозі молодих і сповнених сил батьків, уточнила рівень обіцяної зарплати. Інга зізналася, що стартові умови її цілком влаштовують, але в перспективі вона має намір активно домагатися кар’єрного зростання.
Інакше, за її словами, доведеться знову занурюватися в виснажливий процес розсилання резюме. Юля слушно зауважила, що шукати нові варіанти можна й без відриву від виробництва, на що подруга лише розсіяно кивнула. Самій Інзі така стратегія завжди здавалася чимось на кшталт посадового злочину й викликала внутрішній дискомфорт.
Швидко взувши туфлі й дзвінко поцілувавши донечку, молода жінка кинула на сусідку погляд, сповнений щирої вдячності. Вона чесно зізналася, що без такої колосальної підтримки просто не впоралася б, назвавши Юлю своїм особистим янголом-охоронцем. Сусідка скромно відмахнулася, нагадавши про взаємовиручку, і знову витягла з кишені яскравий льодяник.
Інга з вдячністю прийняла гостинець, поклавши цукерку просто до заспокійливих крапель у своїй кишені. Майбутня розмова з рекрутером і далі здавалася їй неймовірно складним випробуванням, шанси пройти яке були туманними. До своїх років дівчина встигла побувати приблизно на десятку таких ділових зустрічей, але результат залишав бажати кращого…
