Його кинули в лісі колишні друзі. Сюрприз долі у вигляді величезного бурого ведмедя

Свідомість поверталася болісно довго, продираючись крізь густу, в’язку пелену первісного мороку й пульсуючого болю в потилиці. Коли я нарешті з неймовірним зусиллям розплющив обважнілі повіки, то з крижаним жахом усвідомив, що міцно примотаний до масивного, вкритого мохом стовбура дерева. Тугі, грубі пута безжально впивалися в зранене, вкрите саднами тіло, позбавляючи найменшої фізичної можливості ворухнутися чи зробити повноцінний, рятівний вдих.

Місцеві українські браконьєри, давно втративши будь-які рештки людської совісті, жорстоко й розважливо розправилися зі мною, принциповим лісничим Миколою. Вони навмисне залишили мене, позбавленого засобів зв’язку й зброї, повільно вмирати в непрохідній, моторошно безмовній карпатській глушині. Це була їхня витончена, продумана до дрібниць кара за моє вперте й багаторічне протистояння незаконному, варварському полюванню на мешканців цих прадавніх лісів.

Утім, власна цілковита безпорадність і ниючий біль від мотузок швидко відійшли на другий план, коли розум остаточно прояснився. Я раптом і дуже виразно усвідомив увесь паралізуючий жах того, що відбувається довкола, коли мій погляд сфокусувався на темному силуеті попереду. Буквально за кілька метрів від мене, важко дихаючи, застиг величезний бурий ведмідь, що свердлив мою прив’язану постать пронизливим, немиготливим бурштиновим поглядом.

Повітря довкола нас ніби враз загусло, набувши фізично відчутної щільності, що заважала йому проникати в стиснуті легені. Навколишня лісова хаща поринула в зловісну, тиснучу на вуха тишу, в якій не було чути ні співу птахів, ні шелесту листя. Наступної миті дикий, непередбачуваний хижак потужно звівся на задні лапи, миттєво перетворившись на страхітливу, вкриту густою шерстю триметрову скелю.

Величезна, пазуриста лапа лісового велета злетіла в прохолодне повітря з такою немислимою стрімкістю, що я не встиг навіть видати придушеного крику. Інстинктивно до болю заплющивши очі, я внутрішньо стиснувся, приготувався до неминучої, болісної загибелі й подумки попрощався з білим світом назавжди. Однак замість очікуваного болю, що роздирає плоть, і потоку крові я відчув лише неймовірно сильний, збивальний подих поштовх у ділянці правого плеча, супроводжуваний глухим тріском.

Виявилося, що цей нищівний, смертоносний випад величезного звіра припав зовсім не по моєму беззахисному тілу. Важкий удар пазурів обрушився на грубі, синтетичні канати, що безжально сковували мої затерплі від довгої нерухомості рухи. Господар лісу, важко сопучи, замахнувся знову, обрушивши чергову порцію важких, цілеспрямованих ударів на багатошарові пута, що стягували мої груди.

Стало абсолютно, моторошно очевидно, що цей смертоносний, непередбачуваний хижак цілеспрямовано намагався зруйнувати мої міцні кайдани. При цьому він виявляв дива координації, зовсім не завдаючи фізичної шкоди мені самому своїми гострими, мов бритва, пазурами. У моїй запаленій, балансуючій на межі божевілля свідомості майнула фантастична, така, що суперечила всім законам природи, здогадка.

Це грізне, первісне створіння справді, з якихось своїх немислимих мотивів, хоче врятувати мені життя в цій глушині. Опустившись на всі чотири лапи з глухим стуком, волохатий велетень важко й упевнено підійшов упритул до мого дуба. Гаряче, просякнуте запахом хвої й сирої землі дихання дикого звіра торкнулося мого змученого, вкритого потом обличчя.

Його масивна, вкрита шрамами морда опинилася всього за кілька жалюгідних сантиметрів від мого носа, що здригався від страху. Видавши дуже тихе, глибоко вібруюче в грудях бурчання, ведмідь ретельно й з видимою цікавістю обнюхав мій брудний, просякнутий потом одяг. Потім він широко роззявив пащу й люто, з моторошним хрускотом, вгризся в товстий, сплетений із безлічі ниток канат.

Грубі, штучні волокна натягнулися зі скрипом, готові ось-ось луснути під неймовірним тиском ведмежих щелеп. Однак навіть таких неймовірних, титанічних зусиль могутньої тварини виявилося поки що недостатньо для остаточного розриву цих проклятих пут. Жорсткі мотузки надто сильно намокли від холодної карпатської роси, а мстиві браконьєри затягнули їх на совість, використавши морські вузли…