Кого побачила Олена за своїм весільним столом за тиждень до урочистості

— Я відчуваю себе розбитою. Моє весілля мало бути завтра. А замість цього я здала в поліцію людину, яку люблю.

— Любили, — м’яко поправила слідча. — Минулий час. Ви любили ілюзію. Людину, яку придумали. Справжній Дмитро Рибаков виявився зовсім іншим.

— Олена кивнула. — Так, це правда.

Вона любила того Діму, якого собі придумала. Доброго, чесного, турботливого. А справжній Діма був слабким, жадібним, готовим на зраду заради грошей.

Наступні тижні пролетіли як у тумані. Суд, свідчення, експертизи. Тамару Вікторівну взяли під варту відразу. Діма і його брат Андрій ходили під підпискою про невиїзд. Громов вів справу майстерно, зібрав усі докази, залучив свідків. З’ясувалося, що Тамара Вікторівна обдурила не трьох, а п’ятьох жінок за останні сім років. Ще дві жертви знайшлися після публікації в пресі. Усі вони дали свідчення. Схема була одна й та сама: швидке весілля, документи під хибним приводом, розлучення через кілька місяців, борги на жінці.

Суд відбувся через чотири місяці. Тамару Вікторівну засудили до шести років колонії суворого режиму за шахрайство в особливо великому розмірі, вчинене групою осіб за попередньою змовою. Андрій і Діма отримали умовні терміни по три роки як пособники. Їх зобов’язали виплатити компенсації всім постраждалим жінкам.

Олена сиділа в залі суду і слухала вирок. Поруч сиділи Марина й Ольга. Коли суддя оголосила рішення, Марина стиснула руку Олени.

— Ми перемогли, – прошепотіла вона.

— Так, — Олена кивнула. — Перемогли.

Але перемога не приносила радості. Тільки полегшення. І порожнечу.

Після суду вони втрьох пішли в кафе. Те саме, де зустрічалися вперше.

— Що тепер? – запитала Ольга.

— Живемо далі, – Марина знизала плечима. — Я продовжую виплачувати свої кредити. Працюю. Сподіваюся, що коли-небудь розплачуся і зможу почати життя заново.

— А я думаю створити групу підтримки, – сказала Олена. — Для жінок, які постраждали від подібних схем. Допомагати їм юридично, психологічно. Щоб вони не залишалися одні.

— Я з тобою, – Марина простягнула руку через стіл.

— І я, — Ольга поклала свою руку поверх.

Так вони сиділи втрьох, три жінки, що пройшли через обман і біль, і планували майбутнє. Майбутнє без чоловіків, які їх зрадили. Але зате з дружбою, яку вони знайшли.

Через пів року після суду Олена зустріла Сергія. Він був волонтером у їхній групі підтримки, допомагав постраждалим з юридичними питаннями. Тридцять п’ять років, юрист у великій компанії, розлучений, виховує доньку. Спокійний, надійний, чесний. Вони почали зустрічатися. Повільно, обережно, без поспіху. Олена більше не поспішала. Вона навчилася цінувати не слова, а вчинки. Не обіцянки, а дії.

Через рік, у річницю того дня, коли Марина врятувала її в ресторані, вони знову зустрілися втрьох. Цього разу в «Білій Троянді». Сиділи за тим же столиком біля вікна, де колись Тамара Вікторівна обговорювала свої брудні плани.

— За нас! — Марина підняла келих. — За те, що ми вижили. За те, що не зламалися. За те, що знайшли сили боротися.

— За справедливість, — додала Ольга.

— За дружбу, — Олена цокнулася з ними келихами. — За те, що навіть у найстрашнішому можна знайти щось хороше. Я втратила нареченого та ілюзії. Але знайшла вас. І це дорожче за будь-яке весілля.

Вони пили вино, сміялися, згадували. А в дальньому кутку залу, за тією самою різьбленою ширмою, де все почалося, сиділа молода пара. Закохані, щасливі, що будують плани на майбутнє. Олена подивилася на них і посміхнулася. Життя триває. Люди продовжують любити, вірити, мріяти. І це правильно. Головне — не втрачати пильність. Не забувати, що за красивими словами можуть ховатися брудні наміри. Що любов повинна підтверджуватися вчинками, а не обіцянками.

Вона дістала телефон, подивилася на повідомлення від Сергія: «Як зустріч? Чекаю на тебе вдома. Приготував вечерю». Просте, буденне повідомлення. Але в ньому була турбота. Справжня, не награна.

Олена відповіла: «Скоро буду. Дякую, що ти є».

І вперше за довгий час відчула, що все буде добре. Не відразу, не швидко. Але буде. Тому що вона навчилася відрізняти справжнє від фальшивого. Любов від маніпуляції. І більше ніколи не дозволить себе обдурити. Історія закінчилася. Нова історія тільки починалася.