Один дзвінок адміністратору: як сестра провчила рідню, яка заборонила їй з’являтися на урочистості брата

— Звісно. Глібов, Клімова. Сто двадцять осіб, преміум-меню, жива музика, ведучий.

— Правильно. Так от, потрібно дещо скоригувати. Перше: перевір договір банкету. Переконайся, що всі пункти про повноваження ресторану на місці. Особливо ті, що стосуються регулювання формату виступів.

Діана швидко записувала.

— Зрозуміло. А навіщо це може знадобитися?

— Завтра буде сюрприз для гостей, — у голосі Аріни з’явилися сталеві нотки. — І я хочу, щоб усе пройшло бездоганно. Друге: зв’яжися з ведучим. Нехай узгодить з тобою нейтральний формат свого виступу. Жодних імпровізацій, жодних особистих історій про молодят без твого схвалення.

— Добре. Що ще?

— Третє: попередь службу охорони. Можливі провокації з боку окремих гостей. Нехай будуть готові м’яко, але твердо присікти будь-які спроби створити конфліктну ситуацію. Без силових методів, звісно, але чітко.

Діана на секунду задумалася.

— Аріно, можу я запитати, що відбувається?

— Завтра дізнаєшся. — Аріна посміхнулася. — Просто довірся мені. Я хочу, щоб цей банкет пройшов ідеально. Для всіх, хто на те заслуговує.

— Розумію. Що з меню та сервісом?

— Усе за планом. Найвищий рівень, як домовлялися. Я хочу, щоб причепитися було ні до чого. Перевір кожну деталь особисто: квіти, сервірування, черговість страв, роботу офіціантів. Ресторан має бути бездоганним.

— Буде зроблено.

— І ще, Діано. Підготуй коротку презентацію про ресторан. Хвилини на три, не більше. Красиво, зі смаком. Історія закладу, філософія, досягнення. Можеш вставити фотографії інтер’єру, відгуки гостей. Але без пафосу.

— Презентацію? — здивувалася адміністраторка. — Для чого?

— Для правильного моменту, — загадково відповіла Аріна. — Ти дізнаєшся, коли настане час. Головне, зроби її інформативною та елегантною. Нехай люди зрозуміють, що «Атмосфера» — це серйозний заклад з репутацією.

— Добре. Я все зрозуміла. Завтра зранку займуся.

— Відмінно. Дякую, Діано. Я знаю, ти впораєшся. До завтра.

Аріна поклала телефон на стіл і пройшла на кухню. Налила собі води, випила повільно, дивлячись у вікно. Місто сяяло вогнями, десь унизу люди поспішали у своїх справах, не підозрюючи, що завтра в одному з найкращих ресторанів відбудеться подія, яка змінить уявлення кількох людей про те, хто чого вартий.

Аріна Глібова знала ціну своїй праці. Сім років тому вона починала офіціанткою в маленькому кафе. Вчилася заочно, працювала, вбирала кожен нюанс ресторанного бізнесу. Потім перейшла в більший заклад, стала адміністраторкою, вивчала менеджмент. Три роки тому їй запропонували посаду директорки в «Атмосфері» — престижному ресторані, який тільки відкривався. Вона погодилася. І перетворила це місце на одне з найпопулярніших у місті.

Батьки нічого не знали. Аріна не розповідала. Спочатку просто не було часу, робота поглинала повністю. Потім з’явилася образа: вони жодного разу не запитали по-справжньому, не поцікавилися, як у неї справи. Дзвонили рідко, зустрічалися ще рідше. Вся увага діставалася Єгору, улюбленому синові, успішному менеджеру у великій компанії. Про нього говорили з гордістю. Про Аріну мовчали або згадували побіжно.

Коли вона отримала посаду директорки, Аріна хотіла поділитися новиною з батьками. Набрала номер батька, але почула в трубці розмову про те, як Єгор отримав підвищення. Костянтин захоплено розповідав про досягнення сина, і Аріна тихо поклала слухавку. Вирішила, що розповість пізніше. Але «пізніше» так і не настало.

Єгор був іншим. Брат дзвонив, цікавився, приїжджав іноді. Але навіть йому Аріна не розповідала докладно про роботу. Просто віджартовувалася: «Все добре, займаюся справою». Він не наполягав. А коли Єгор повідомив про весілля і сказав, що банкет планують в «Атмосфері», Аріна тільки посміхнулася. Знала, що рано чи пізно правда вийде назовні. Але не думала, що батьки самі підштовхнуть події таким чином.

«Не приходь. Зганьбиш. Негідно».

Аріна посміхнулася. Завтра вони дізнаються, хто кого мав соромитися.

Вона повернулася до кімнати, відкрила ноутбук і переглянула договір на банкет. Усе було в порядку. Замовниками виступали батьки нареченого, Костянтин і Тамара. Вони внесли передоплату місяць тому, узгодили меню, вибрали зал. Аріна тоді працювала з документами віддалено, передавши зустріч з клієнтами Діані. Батьки навіть не помітили прізвище директорки в договорі. Не звернули уваги. А якщо й помітили, то не пов’язали її зі своєю дочкою. Занадто неймовірним здавалося їм, що Аріна може обіймати таку посаду.

У договорі були всі необхідні пункти. Ресторан залишав за собою право регулювати формат заходу, виступи гостей і порядок проведення програми. Це стандартна практика, захист від п’яних дебошів, непристойних конкурсів або затягнутих тостів. Завтра ці пункти зіграють свою роль.

Аріна відкрила файл з програмою заходу. Ведучий – досвідчений професіонал, з яким ресторан працював не раз. Діана зв’яжеться з ним вранці, і він без проблем внесе корективи. Музиканти, офіціанти, кухарі – всі знали свою роботу. Залишалося тільки правильно вибрати момент.

Аріна закрила ноутбук і подивилася на годинник. Пів на одинадцяту вечора. Завтра буде довгий день. Вона пройшла до спальні, приготувала одяг на завтра – строгий діловий костюм темно-сірого кольору, білу блузку, туфлі на невисокому каблуці. Нічого зухвалого, нічого зайвого. Директорка ресторану повинна виглядати професійно…