Півтора року ми спонсорували господарство свекрухи, а все м’ясо забрав девер. Сюрприз, який чекав матір чоловіка після моїх підрахунків

До всіх побутових проблем дуже швидко з’ясувалося, що підростаючий бик — це вкрай свавільне й абсолютно непередбачуване створіння. Він зовсім не бажав розуміти людську мову й відмовлявся усвідомлювати, що по акуратних грядках ходити суворо заборонено. Тварина радісно витоптувала дбайливо висаджену капусту й із апетитом жувала молоді пагони сортових помідорів.

Спочатку виділеного хисткого загону цьому молодому хуліганові катастрофічно бракувало для виплеску його безкінечної природної енергії. Тому він регулярно й із величезним задоволенням нищив свіжі посіви розсади, безжально позбавляючи засмучену пенсіонерку значної частини майбутнього врожаю. Усвідомивши весь жахливий масштаб сільськогосподарської катастрофи, що насувалася, Зінаїда Павлівна в гірких сльозах почала судомно телефонувати своєму молодшому синові.

У телефонній слухавці несподівано пролунав її неймовірно відчайдушний, зірваний на істерику голос, сповнений непідробного первісного жаху. Мати благально вмовляла Максима терміново кинути всі свої міські справи, негайно приїхати в село й урятувати ситуацію з розбушованим рогатим улюбленцем. Спершу дорослий чоловік навіть не повірив власним вухам, вважаючи почуте якимось безглуздим і дурним жартом.

Коли до його свідомості нарешті дійшов справжній зміст усього сказаного матір’ю, він теж не на жарт стривожився. Адже грамотне утримання такого великого й сильного звіра потребує величезної кількості фізичних сил, специфічних знань і вільного часу. Максим спробував якомога спокійніше уточнити, чого саме чекає від нього збожеволіла від страху мати в цей конкретний момент.

Налякана пенсіонерка й далі благально просила його негайно приїхати й надійно перегородити хоча б половину великої присадибної ділянки. Це було життєво необхідно зробити в найкоротші строки, аби врятувати від цілковитого знищення жалюгідні залишки її улюбленого городу. Молодій і зайнятій сім’ї довелося екстрено змінювати всі свої довгоочікувані плани на вихідні й на величезній швидкості мчати на допомогу.

Після прибуття на місце події в хід негайно пішли всілякі безхазяйні дерев’яні обрізки, що припадали пилом у дальньому кутку двору. Максим тягав важкі шматки старих іржавих труб і абсолютно всі будівельні залишки, які вдалося оперативно знайти на території. Із заплутаних мотків колючого дроту й довгих уривків міцних мотузок утомлене подружжя якимось дивом спорудило цілком надійну огорожу.

Лише завдяки їхнім неймовірно злагодженим і швидким діям більшу частину цінних овочевих насаджень було благополучно врятовано від ненажерливого монстра. Поки спітнілий Максим старанно конструював і зміцнював цей імпровізований паркан, Олена намагалася навести бодай якийсь лад у самому темному хліві. Подружжя тоді цілком щиро й наївно вірило, що на цьому їхня благородна місія рятівників успішно й назавжди завершена.

Вони з почуттям виконаного обов’язку повернулися до своєї затишної міської квартири, сподіваючись забути цей інцидент як страшний сон. Однак уже за два короткі тижні в їхньому домі пролунав черговий, іще більш панічний телефонний дзвінок від невгамовної Зінаїди Павлівни. З’ясувалася вкрай неприємна обставина, що полягала в тому, що масштабна фізична допомога з підростаючою твариною тепер потрібна їй на абсолютно постійній основі.

Літня пенсіонерка дуже швидко й гранично ясно усвідомила свою повну фізичну неспроможність самостійно тягнути таке нестерпно важке домашнє господарство. У неї, як і раніше, була офіційна основна робота, що забирала багато часу, а тут іще додалася виснажлива необхідність щодня носити важезні відра з водою. До того ж вічно голодному улюбленцю постійно була потрібна свіжа, соковита трава, яку треба було регулярно й у великих обсягах косити…