Півтора року ми спонсорували господарство свекрухи, а все м’ясо забрав девер. Сюрприз, який чекав матір чоловіка після моїх підрахунків

А от її зростаючим, вічно голодним онукам у багатодітній сім’ї Дениса це поживне м’ясо просто життєво необхідне для нормального фізичного розвитку. Від такої чудової, первісної нахабності й кричущої несправедливості в бідної дівчини буквально потемніло в очах від напливу пекучої люті. Стиснувши кулаки так, що побіліли кісточки, вона закричала так, що задрижали шибки, висловивши абсолютно все, що накипіло на душі.

Олена заявила, що раз улюблений девер так сильно потребує безкоштовної їжі, то міг би сам регулярно приїжджати в село. Він цілком міг би брати в свої доглянуті руки лопату й щотижня чистити смердючий гній за своїм майбутнім обідом. А то цей ледачий родич за цілих півтора року взагалі пальцем об палець не вдарив заради отримання цього розкішного м’яса.

Зате він із величезним задоволенням і без краплі совісті приїхав на все готовеньке, щоб просто забрати результати чужої важкої праці. Однак у викруткої Зінаїди Павлівни, як завжди, на абсолютно все знаходилися непробивні, заготовлені заздалегідь залізні відмовки. Вона плаксивим тоном почала нарікати на те, що її бідному старшенькому надто далеко й виснажливо їхати поганими ґрунтовими дорогами.

До того ж вона приплела той незаперечний факт, що якісний бензин нині коштує неймовірно дорого для бюджету батька двох неповнолітніх дітей. До того ж, за її словами, у нього ростуть діти, тому екологічно чисті, якісні продукти йому об’єктивно потрібніші в побуті. А бездітна пара егоїстичних чайлдфрі якось дуже легко переб’ється покупними сосисками з найближчого міського супермаркету.

Справжньою вишенькою на торті цього дикого театру абсурду стали гучні звинувачення Олени в крайній меркантильності й душевній черствості. Знахабніла свекруха цілком щиро й свято вважала, що невдячні діти просто зобов’язані безкоштовно гарувати на неї цілодобово. У її викривленій картині світу це робилося винятково з високого синівського обов’язку й безмежної поваги до сивини престарілої матері.

Вона з гірким, театральним докором заявила, що сучасна молодь узагалі має їй у ноги низько кланятися за надані можливості. Нібито лише завдяки їй вони мали унікальну можливість регулярно дихати свіжим, цілющим сільським повітрям далеко від шкідливих міських вихлопів. У цей самий час нахабний Денис вдоволено й сито всміхався, з неприхованим інтересом спостерігаючи за цією гарячою перепалкою.

Йому безтямно подобалося дивитися, як спритно й безжально його бойова мати осадила цих наївних і дурних міських простаків. Він чудово, на всі сто відсотків розумів, що сліпо любляча матір завжди й за будь-яких обставин буде на його боці. Також він був абсолютно впевнений, що скромний, м’якотілий Максим ні за що на світі не стане влаштовувати гучного сімейного скандалу.

Із відверто знущальною, широкою усмішкою на ситому обличчі старший братець вирішив виявити фальшиву, награну великодушність до родичів. Він милостиво, немов багатий пан із панського плеча, запропонував залишити втомленим родичам голі кістки від забитого сьогодні бика. За його насмішкуватими словами, з цих чудових рогів і копит вони зможуть зварити собі напрочуд наваристий, корисний бульйончик…