Шах і мат для колишнього: як випадковий візит заможного гостя вирішив результат розлучення

— На мою думку, це цілком чесний і рівноцінний обмін. У слухавці виник дивний шум, якась метушня, приглушені лайливі голоси. Потім чоловічий голос змінився на жіночий, дуже різкий, звиклий завжди наказувати. — Думаєш, легко зможеш пробитися в групу SL і втриматися там, поки я ще тут?

Ельвіра навіть не намагалася якось приховати у своєму тоні пряму погрозу. — Привіт, Ельвіро, — Ірма радісно усміхнулася, хоча зла співрозмовниця ніяк не могла цього бачити. — Ти дуже сильно помиляєшся у своїх хитрих розрахунках. Я прийшла сюди зовсім не заради кар’єрного зростання і не заради величезних грошей твого колишнього чоловіка.

— Я офіційно вступила на цю посаду як законна дружина генерального директора. Як повноправна господиня великого дому, який ти назавжди покинула. Ти тепер усього лише стороння акціонерка без жодного права голосу у важливих операційних питаннях. І перше, що я зроблю просто сьогодні, — це повний аудит усіх наявних боргів між групою SL і транспортною компанією мого втіклого колишнього чоловіка.

— Двадцять мільйонів гривень солідного авансу за логістичні послуги, які так і не були фактично надані. Я негайно розпоряджуся про термінове повернення капіталу з нарахованими відсотками за тривале прострочення. — Навіть не смій цього робити! Ти взагалі не маєш уявлення, з якими людьми зв’язалася! Ірма спокійно натиснула «відбій» і прибрала мобільний телефон до елегантної сумочки.

Нехай тепер безсило кричить у порожнечу. Пізнього вечора, коли величезна будівля спорожніла і лише нудьгуючі охоронці внизу гортали щось у телефонах, Ірма вперто сиділа у своєму новому розкішному кабінеті. Вона цілком поринула в стоси документів, які з такою неохотою передала їй Тамара. Використовуючи свої базові методи суворого аудиту, детальне порівняння даних і перехресні перевірки, вона досягла перших результатів.

Уже за годину копіткої роботи вона виявила перші дуже серйозні порушення. Витрати на різні зовнішні послуги без будь-яких видимих логічних причин зросли втричі порівняно з аналогічним періодом минулого року. Дрібна рекламна агенція «Оріон-Медіа» всюди значилася основним постачальником дорогих маркетингових послуг. Швидка перевірка через ЄДР забрала в неї рівно три хвилини.

Засновником контори «Оріон-Медіа» значився якийсь Віктор Віталійович Рисаков, рідний молодший брат Ельвіри. Ця злочинна схема була примітивною просто до неподобства. Величезні гроші з бездонної кишені чоловіка плавно текли до брата, а від брата благополучно поверталися до кишені хитрої сестри. Шістдесят мільйонів гривень пішло за шість місяців на маркетинг, просування бренду й організацію корпоративних заходів, яких у реальності ніколи не існувало.

Транспортна компанія Артема отримала двадцять мільйонів гривень авансу, не здійснивши при цьому жодного виконаного рейсу, згідно із записами GPS-моніторингу. Ірма тут-таки зателефонувала керівникові логістичного проєкту Денису, робочий номер якого вона легко знайшла у внутрішній базі компанії. Той охоче підтвердив усі її найгірші підозри. Вантажівки «Транссервісу» жодного разу навіть не з’являлися на великому терміналі під Києвом.

Селезньов постійно знаходив безглузді відмовки й навмисно тягнув дорогоцінний час. А Ельвіра особисто просила підлеглих виявити максимальну поблажливість до цього конкретного партнера. Далі дуже чітко тягнувся грошовий слід, який вона без зусиль простежила за докладними банківськими виписками. Від групи SL гроші йшли до «Транссервісу», звідти одразу на особистий рахунок Артема.

А потім кошти переказувалися на рахунок Світлани Григорівни Селезньової, його рідної матері, сімдесятирічної пенсіонерки. Він цинічно використовував свою літню матір як звичайну фінансову прокладку для регулярного отримання брудних грошей. — Я приніс пізню вечерю, — Максим несподівано з’явився у дверях кабінету з двома пластиковими контейнерами з хорошого ресторану. — Ви ж зовсім нічого не їли весь цей довгий день.

Ірма коротко, суто по-діловому, виклала йому всі страшні цифри, які їй вдалося зібрати. Вісімдесят мільйонів гривень чистих втрат за два останні квартали, нахабно виведених через брата Ельвіри й сумнівну компанію Артема. Для великого логістичного холдингу, де безперервний грошовий потік є життєво важливим елементом операційної діяльності, це була катастрофа. Така колосальна втрата ліквідності за такий короткий строк була рівнозначна рясній артеріальній кровотечі.

— Я здогадувався, що вона потроху виводить гроші, — чесно зізнався він, відкриваючи гарячий контейнер і підсуваючи його до неї ближче. — Але я зовсім не уявляв собі справжнього масштабу цього розкрадання. Я наївно думав, що йдеться про кілька мільйонів, але аж ніяк не про десятки. Я присягаюся, що поверну кожну вкрадену копійку з величезними відсотками й штрафною неустойкою.

За ці шалені, сповнені стресу дні Ірмі нарешті вдалося по-справжньому відчути яскравий смак їжі. І зовсім не тому, що ресторанна страва була якоюсь уже надто особливою. Просто тому, що вона більше не була абсолютно сама в цій важкій битві. Тонкий аромат дорогого одеколону Максима, дуже стриманий і шляхетний, разюче відрізнявся від задушливого запаху дешевого тютюну Артема.

Після півночі його потужний автомобіль тихо зупинився біля високих воріт суворо охоронюваного котеджного містечка під Києвом. Сонний охоронець у будці, миттєво впізнавши машину генерального директора, негайно підняв смугастий шлагбаум. За старими високими соснами велично височів особняк — величезний, триповерховий, гарно освітлений м’яким світлом садових ліхтарів. Його оточувала доглянута територія з ідеально підстриженими зеленими газонами, елегантний і, на жаль, зовсім порожній усередині.

Максим галантно провів її на другий поверх широкими мармуровими сходами з витонченими кованими поручнями. Він відчинив масивні двері до дуже просторої світлої кімнати з високими стелями й панорамними вікнами на всю стіну. Там були розставлені нові меблі в приємних світлих тонах, лежала недоторкана постільна білизна, що смачно пахла морозною свіжістю. У кімнаті не було жодної чужої фотографії на стінах, жодного сліду присутності іншої жінки.

Не було ні випадково забутої яскравої помади, ні порожнього флакона дорогих парфумів, ні легкого шовкового халата на гачку у ванній. — Наш раптовий шлюб суто фіктивний, це взаємовигідна ділова угода двох дорослих адекватних людей, — прямо сказав він. Максим зупинився на самому порозі й не став переступати його, щоб чітко дотриматися необхідної дистанції. — Я глибоко поважаю ваш особистий простір і зовсім не збираюся на нього якось посягати.

— Але на людях, перед нашими працівниками, важливими партнерами й пресою ми завжди маємо поводитися як справжнє подружжя, що кохає одне одного. Це критично важливо для моєї бездоганної репутації. Ірма мовчки кивнула, уважно оглядаючи гарну кімнату. Це була її нова надійна фортеця у великому чужому домі, чудовий плацдарм для війни, яка щойно починалася.

— Я професіонал, і я все чудово розумію. Ранок почався з бадьорого запаху свіжозвареної бразильської кави. Привітна хатня робітниця принесла її до світлої їдальні ще до того, як Ірма спустилася парадними сходами. І почався він із серйозної ділової розмови, яку Максим завів одразу, без довгих порожніх передмов.

Щойно вона зручно сіла навпроти нього за довгий масивний дубовий стіл, він відразу перейшов до суті. — Який у тебе конкретний план щодо цього транспортного боргу? — спокійно запитав він. Він намащував хрусткий тост вершковим маслом із таким незворушним виглядом, ніби йшлося про прогноз погоди, а не про двадцять мільйонів гривень. — Стандартна юридична претензія тут буде абсолютно марною.

Ірма зробила маленький ковток із порцелянової чашки, збираючись із думками. — Хитрий Артем без кінця тягнутиме час, обов’язково подасть зустрічний судовий позов. А потім просто оголосить себе банкрутом і надійно сховає всі решту активів. Тому я піду зовсім іншим, жорсткішим шляхом. — І яким саме?