Що побачила дружина на робочому столі чоловіка, поки той думав, що ноутбук все ще в сервісі

— Мамо, у вас з татом все гаразд?

Вероніка присіла перед ним, взяла за руки.

— Сонечко, зараз важкий період. Але ми впораємося. Ти не хвилюйся, добре?

Артем кивнув, але в очах була тривога.

До будівлі суду приїхала за півгодини. Свєта вже чекала в коридорі.

— Готова?

Вероніка кивнула.

Вони пройшли до зали засідань. Приміщення було невеликим, строгим. Ігор уже сидів за столом зі своїм адвокатом — чоловіком років п’ятдесяти з сивіючими скронями і холодним поглядом. Коли Вероніка увійшла, він кинув на неї швидкий погляд, потім відвернувся.

Увійшла суддя — жінка років п’ятдесяти п’яти в мантії.

— Слухається справа про розірвання шлюбу між Веронікою Андріївною та Ігорем Васильовичем, — оголосила вона.

Свєта чітко виклала суть: виявлення планів шахрайства, намір оформити кредити без відома позивача, переоформити майно, наявність позашлюбного зв’язку.

Кравцов заперечував, що документи — лише чернеткові роздуми, що позивачка незаконно отримала доступ до особистих файлів.

Суддя почала ставити запитання.

— Розкажіть, як ви отримали доступ до ноутбука?

Вероніка встала.

— Ноутбук зламався. Чоловік попросив мене забрати його з ремонту. Майстер сказав перевірити працездатність. Я увімкнула, увійшла в систему, пароль був простим. Побачила папку «ВАЖЛИВЕ», відкрила і виявила плани.

— Чоловік давав дозвіл?

— Ні. Але й не забороняв перевірити пристрій. Я як дружина маю право знати плани чоловіка щодо сім’ї.

Суддя кивнула, звернулася до Ігоря.

— Підтверджуєте, що документи були на вашому ноутбуці?

Ігор встав, кашлянув.

— Так. Але це теоретичні роздуми. Я працюю у фінансах, розглядаю різні сценарії.

— Консультація з юристом про переоформлення майна — це теоретичні роздуми? — уточнила суддя.

Ігор зам’явся.

— Я хотів зрозуміти можливості на випадок розлучення.

— А кредити на ім’я дружини? Листування? Де ви обговорюєте ці плани?

Його адвокат швидко встав.

— Ваша честь, листування — особиста справа клієнта. Реальних дій не вжито. Намір — не злочин.