Сирота залишилася сама на вулиці чужого села. Але вночі за нею прийшов той, кого боялася вся округа
Від усвідомлення власної непотрібності щоками мандрівниці знову покотилися пекучі сльози. Нестерпний жаль до себе, що замерзає від голоду й холоду на чужині, позбавив її останніх сил. У її думках майнула запізніла надія, що в сусідньому селі до неї виявили б більше милосердя і впустили погрітися. Тихо прошепотівши слова жалю про нездійснене тепло, вона приречено опустилася на промерзлу землю, готуючись до неминучої загибелі.
Раптовий грубий поштовх у плече змусив її здригнутися і розплющити повіки. Крізь пелену сліз вона розгледіла перед собою похмуру чоловічу постать, яка наказала їй вставати й припиняти мерзнути. Перелякано схлипнувши, погорілиця несміливо поцікавилася ім’ям свого несподіваного рятівника. Чоловік представився Сірим і скомандував іти за ним, попередивши про нічні заморозки, що насуваються.
Не ставлячи зайвих запитань, вона покірно поплелася слідом за похмурим супутником. Його житло виявилося досить старим і неохайним, але зате всередині панувало рятівне тепло. Після ситної й неймовірно смачної вечері гості на мить здалося, що вона опинилася на берегах казкової водойми, перекази про яку часто слухала вдома. За легендою, вода там кришталево чиста, а ліси сповнені невичерпних запасів солодких ягід і дичини.
Казали, що клімат у тих краях настільки м’який, що можна безбоязно ночувати просто на шовковистій траві, не потребуючи даху над головою. Розслабившись у теплі, дівчина мрійливо заусміхалася і порівняла хатинку з тим самим чудовим краєм. Господар нерозуміюче нахмурився, вимагаючи пояснень про чарівне місце, і вона захоплено переказала йому старовинну легенду. Вона описала дивовижні південні землі, знайти які судилося далеко не кожному мандрівникові.
На суворе запитання Сірого про причини такої скритності вона пояснила, що заповідне місце ховається від людей зі злими серцями. Чоловік невдоволено хмикнув, повторюючи її слова, а потім грубувато звелів лягати спати, помітивши її повіки, що злипалися. Дбайливо закутавши гостю важким кожухом, він перервав її плутані слова вдячності. Змучена дівчина вмить провалилася в глибокий, приємний сон, де їй знову ввижалися казкові береги…