Вона думала, що повертає гаманець звичайній пасажирці. Деталь у домі її родини, що змусила таксистку збліднути
Молодші сестри з вереском проносилися повз, зачіпаючи поділ її сукні, і їхній сміх тонув у шумі бетономішалки, що запрацювала. Перед очима пропливали обличчя веселих робітників із бригади дядька Карима. У цих видіннях дах дому вже не протікав, а фундамент стояв міцно.
Від нетерплячого різкого гудка машини, що стояла позаду, Лала здригнулася й машинально натиснула на газ. «Солодкі мрії», — подумала дівчина. Їхня родина жила небагато, але грошей вистачало на все доти, доки батько, потомствений будівельник, не дістав серйозну травму на одному з будмайданчиків.
Страхування не було. З’явилися борги за лікування, а старий родинний дім, де тулилася вся сім’я, почав буквально розвалюватися: прохудився дах, просів фундамент. Лала, старша з дочок, завжди любила водити.
Батько навчив її давати раду вантажівці ще в підлітковому віці. У якийсь момент вона зрозуміла, що в столиці на перевезеннях зможе заробити більше, ніж будь-який юрист у їхньому містечку. І ось уже другий рік вона працює таксисткою.
Діставшись своєї орендованої комірчини на околиці, Лала діяла як уві сні. Вона не пам’ятала, як паркувалася, як піднімалася обшарпаними сходами. Не чуючи під собою ніг, вона зайшла до кімнати й буквально впала на ліжко.
Блаженна порожнеча накрила її тієї ж миті, щойно голова торкнулася подушки. Раптом трель дзвінка розірвала сон. Телефон на тумбочці вібрував так несамовито, що ледь не впав на підлогу.
Лала насилу розплющила очі. За вікном сонце стояло в зеніті, смуга світла безжально різала очі. Дівчина намацала смартфон і втупилася в незнайомий номер.
«Алло», — прохрипіла вона спросоння, не впізнаючи власного голосу. «Послухайте, люб’язна, — пролунав у слухавці холодний чоловічий голос, — це Кирило. Ви відвозили мене сьогодні вранці.
У мене з гаманця зникла платинова картка. Раджу повернути її добровільно, поки я не передав ваші дані в поліцію. Номер вашої машини й телефон у мене в застосунку збереглися, тож бігати марно».
Сон миттю щез. Накотила зла образа за вчорашній обман. Отже, він заглянув в історію поїздок в агрегаторі, знайшов її контакт, але навіть не подумав перепросити за нічне свинство!
«Послухайте ви, пане хороший!» — Лала сіла на ліжку, притискаючи телефон до вуха. «Перш ніж розкидатися звинуваченнями, ви б краще згадали, що за вами борг. Ви мені за поїздку що обіцяли?
У підсумку я вас на собі до дому тягла безплатно!» На тому кінці дроту запала пауза. Лала майже фізично відчула, як Кирило скривив губи в зверхній усмішці.
«А, ось воно як! Значить, ви вирішили, що я вам винен, і взяли оплату самі». Голос колишнього пасажира став іще крижанішим.
«Повторюю для особливо тямущих: або ви повертаєте картку протягом години, або матимете справу з поліцією. Я слів на вітер не кидаю». Він поклав слухавку, не чекаючи відповіді.
Лала жбурнула телефон на ковдру й кілька хвилин сиділа нерухомо, дивлячись в одну точку. Усередині все тремтіло. Якщо цей пихатий тип справді заявить на неї, агрегатор одразу заблокує акаунт.
Ліцензія, робота, гроші на ремонт дому — все, заради чого вона жила останні два роки, могло піти прахом через одного зарозумілого п’яницю. Вона встала, жадібно випила склянку води й швидко натягла джинси та свіжу сорочку. Спустившись на паркінг, Лала підійшла до своєї робочої конячки.
Сонце відбивалося на лобовому склі. Вона відчинила задні дверцята й почала методично перевіряти кожен сантиметр салону. Коли дівчина просунула руку у вузьку щілину між подушками заднього сидіння, її пальці натрапили на щось тверде й пласке.
Лала витягла на світло прямокутник темного пластику з характерним металевим блиском. Це була платинова картка. Схоже, клієнт справді впустив її вночі, коли безглуздо розмахував гаманцем, намагаючись справити враження своєю щедрістю.
Таксистка дивилася на картку, і в її душі боролися два почуття: полегшення від того, що вона чиста перед законом, і пекуче бажання відплати. Вона рішуче сіла за кермо, завела мотор і рушила з місця. Вона подивиться в його безсоромні очі, коли поверне цьому хазяїну життя шматок пластику, і він вислухає все, що вона думає про таких, як він…