Вони думали, що ніхто не помітив їхнього вчинку на трасі. Фатальна деталь, яка відкрилася наступного дня

— Його потім із апетитом з’їсть наш любий Ванюша за обідом. — І завдяки вітамінам виросте великим-превеликим, здоровим і дуже сильним хлопчиком на радість мамі з татом! — Та як же цей крихітний черв’як землю-то скопає! — дзвінко, заливисто й цілком щиро засміявся недовірливий малюк, бовтаючи ногами.

— У нього ж у руках зовсім немає ніякої, навіть найменшої залізної лопати! — Якщо ти своїми оченятами не бачиш у нього лопати, то це зовсім не означає, що копати землю він не може, — з доброю й мудрою усмішкою втрутилася в їхню бесіду мама, що підійшла. — Ти от зараз послухаєш Тому й не проженеш цього беззахисного черв’ячка з грядки.

— А він за твою доброту тебе обов’язково й щедро віддячить у майбутньому смачним урожаєм. — А як же я потім дізнаюся, що саме він мені точно допоміг виростити цей помідор? — ніяк не вгамовувався й далі сипав запитаннями допитливий і прискіпливий хлопчик.

— Ти от зараз бачиш у нього в маленьких лапках справжню лопату чи граблі? — з широкою усмішкою долучився до їхньої філософської розмови тато, що підійшов. Ваня насупив світлі брови, дуже серйозно подивився на землю й заперечно замахав своєю кучерявою голівкою. — А він же все одно вперто копає тверду землю своїми крихітними силами, роблячи дуже важливу й корисну для всіх справу.

— Тому в нашому житті виходить так: якщо ти чогось просто зараз не бачиш своїми очима, то це зовсім не означає, що цього дива у світі немає, розумієш мене? — Ага, здається, зрозумів! — щиро, голосно й дзвінко зрадів своєму раптовому дитячому відкриттю кмітливий хлопчик, плеснувши в долоні. — Значить, невидимий Бог на небі все-таки є і він на нас дивиться!

Почувши такий несподіваний висновок, усі присутні дорослі лише з легким і радісним подивом переглянулися між собою. — Тома мені часто каже, що Бог на світі є, але показати його на картинці не може, а тепер я точно сам це знаю! І щасливі дорослі дуже весело, голосно й абсолютно безтурботно засміялися з такої щирої й чистої дитячої безпосередності.

Адже кожен наш усвідомлений вчинок у цьому складному світі обов’язково й невідворотно приводить до якогось логічного результату. І зовсім неважливо, бачимо ми своїми очима в моменті здійснення цей результат чи ще ні. А якщо ми справді щиро хочемо отримати в кінці хороший і добрий результат, то треба просто безкорисливо робити добро, навіть якщо просто зараз у цьому немає абсолютно жодної видимої для нас вигоди.