Жінка подарувала життя трьом дівчаткам і залишила їх у лікарні – роками шукала, але доля розпорядилася інакше

Вона одразу ж щиро й щемко відчула глибоке співчуття до змученої роками матусі. Таня негайно зібрала свої небагаті речі в стару спортивну сумку й незабаром без жалю переїхала жити до рідної матері. У їхній маленькій, скромно вмебльованій найманій квартирі нарешті зацарували омріяний затишок і тихе сімейне щастя.

Інші ж успішні, звиклі до розкоші сестри хоч з часом і відпустили свої дитячі образи, але висунули жорстку умову. Вони наполегливо вимагали назвати ім’я їхнього батька, щоб остаточно закрити цю незрозумілу справу.

Однак після категоричної відмови наляканої Віри знову мусити торкатися минулого дівчата зарозуміло припинили будь-які стосунки з нею. Таня ж, глибоко обурена таким черствим ставленням сестер, навіки розірвала контакти зі своїми колишніми прийомними опікунами.

Дівчина твердо вирішила, що її справжнє місце поряд із найріднішою людиною, яка так довго й безпорадно страждала на самоті. Цей радикальний крок викликав бурхливе осудження з боку її забезпечених родичок.

Проте жорстока, непередбачувана доля підготувала для цієї знову возз’єднаної, але остаточно зруйнованої сім’ї ще один трагічний і похмурий сценарій. Ніби злий рок або чиєсь прокляття не відпускало цих жінок, не даючи їм шансу на довге заслужене щастя.

Всього за дванадцять коротких, мов один день, місяців після радісної зустрічі постаріла і хвороблива Віра раптово померла від великого інфаркту. Лікарі, що прибули за викликом, приїхали надто пізно й могли лише сухо констатувати неминучу смерть.

Оскільки їхня скромна, без ремонту квартира була винаймана, осиротіла вдруге Таня миттєво опинилася на вулиці. Збита горем і позбавлена заощаджень, дівчина у паніці збирала свої пошарпані чемодани.

Рятуючись від гнітучої безнадії і накопичених комунальних боргів, вона назавжди й без огляду покинула рідне місто. Перебралася до сусіднього, загазованого промислового регіону, сповнена надії почати з чистого аркуша.

Там вона з великими труднощами влаштувалася простою робітницею на велике, димляче трубами хімічне підприємство з вкрай тяжкими умовами праці. За свій виснажливий каторжний труд вона отримала лише кволу кімнатку з обдертими шпалерами в старому, продуваному робочому гуртожитку…