Звичайний аналіз перевернув усе: чому тюремний лікар заперся в кабінеті, побачивши результати тестів

Оперативник жорстко перехопив праву руку Вадима, замикаючи на зап’ясті сталевий наручник. Столичний лікар смикнувся, спробувавши вдарити поліцейського вільним кулаком. Оперативник легко ухилився, провів підсічку і поклав елітного хірурга обличчям на мармурову підлогу. Коліна затриманого гулко вдарилися об камінь.

Минув рівно місяць. Осіннє сонце пробивалося крізь чисто вимите скло палати міської лікарні. Максим сидів на застеленому ліжку, перегортаючи свіжу газету. Шкіра хлопця набула здорового відтінку, повністю зникла лякаюча жовтизна. Двері палати тихо рипнули. На порозі стояв Віктор у чистому білому халаті. Тонка тканина ледь чутно шурхотіла при кожному його кроці. Справу переглянули. Справжній убивця вже дає свідчення, намагаючись скостити термін.

— А твої документи на повне виправдання підписані, — промовив лікар, ставлячи на тумбочку пакет з яблуками. Пластик голосно хруснув.

Максим відклав пресу і міцно потиснув протягнуту руку.

— Ви мені життя повернули, лікарю, — тихо відповів хлопець.

Віктор лише коротко кивнув у відповідь. Він втратив багато років, розплачуючись за чужу підлість, але саме в цій світлій палаті остаточно повернув собі звання справжнього лікаря.