Чоловік дізнався про мій спадок і тут же вигадав викрадення свекрухи. Сюрприз, який зламав його план

Вона випросталася, поправила комір куртки й усміхнулася. То була холодна й зла усмішка. — Кириле! — голосно сказала вона своїм звичайним голосом.

— У мене до тебе залишилося тільки одне запитання. Людина в чорній масці миттєво завмерла. Він явно розгубився від такого повороту.

Він не очікував, що його впізнають, або наївно думав, що балаклава робить його невидимим. — Який ще Кирило? — гаркнув він, але вже зовсім невпевнено. Валентина зробила впевнений крок до нього.

— Ти справді думав, що я настільки ідіотка? У ці слова вона вклала всю зневагу, яка накопичилася за довгі два дні. — Ти! — жалюгідно прошепотів Кирило з-під маски.

Він повільно опустив руку з пістолетом. У цю мить ангар наповнився сліпучим світлом потужних ліхтарів. — Працює поліція, усім лежати на підлогу!

— Зброю на підлогу! З усіх боків із темряви посипалися люди в чорному камуфляжі з важкими щитами. Кирило перелякано вискнув, як побитий собака, і спробував тікати.

Але він незграбно послизнувся на гравії. Важкий черевик спецпризначенця жорстко втиснув його в брудний бетон. Руки миттю заламали за спину.

Валентина стояла нерухомо, поки оперативники професійно скручували її чоловіка. З його обличчя грубо зірвали балаклаву. Обличчя Кирила було сірим від пилу й тваринного жаху.

Він ошелешено витріщався на дружину. Він був не в змозі вимовити ані слова. Паралельно, за сорок кілометрів від міста, розгорталася друга частина цього марлезонського балету.

У спа-готелі «Березовий гай» Ніна Семенівна вальяжно лежала в джакузі, насолоджуючись гідромасажем. На бортику стояв келих дорогого шампанського. Вона подумки вже витрачала свою частку з викупу.

Кирило твердо пообіцяв їй два мільйони гривень. Треба буде оновити ремонт і з’їздити за кордон. Та й нові зуби зробити зовсім не завадило б.

Двері номера 405 вилетіли з оглушливим гуркотом. — Поліція, всім залишатися на своїх місцях! Ніна Семенівна заверещала так голосно, що задзвенів кришталь.

У номер швидко ввалилися оперативники. Жінка спробувала прикритися піною, але піна зрадливо швидко осідала. — Громадянко Ковальчук, ви затримані.

Ви підозрюєтеся в шахрайстві, завідомо неправдивому доносі та інсценуванні злочину. — Це жахлива помилка, мене викрали! — верещала вона. На її мокрі зап’ястки швидко надягали кайданки.

— Ага, і жорстоко катували в джакузі, — усміхнувся оперативник, пакуючи докази. Телефон, з якого надсилалися погрози, лежав тут же на столику. Кімната для допитів була саме такою, як її зазвичай показують у кіно..