Гості на весіллі нічого не знали про сюрприз, захований під її спідницею, і лише пильний пес вчасно зрозумів: тут щось не так

Марина фізично відчула, як величезна, непідйомна вага остаточно й безповоротно спадає з її крихких плечей, дозволяючи зробити перший по-справжньому глибокий, вільний вдих за весь день. Вона з безмежною вдячністю підвела очі на Олександра, і на її блідих, покусаних до крові губах уперше за цей нескінченний ранок з’явилася слабка, але щира усмішка. Здавалося, що найстрашніше, найнестерпніше випробування в їхньому спільному житті благополучно завершилося, залишивши по собі лише гіркий, поволі зникаючий присмак пережитого жаху.

Однак торжество довгоочікуваної справедливості було затьмарене раптовою, тривожною дивиною, коли офіцер поліції з глибоко насупленим обличчям швидко підійшов до молодят, що відпочивали. Він ввічливо, але дуже наполегливо попросив їх негайно пройти до окремого кабінету для процедури попереднього візуального впізнання особи затриманого за оперативною фотографією з місця аварії. Коли Марина слухняно глянула на яскравий екран простягнутого службового смартфона, її серце знову пропустило болісний удар, а в очах потемніло від усвідомлення цілком непередбаченого, моторошного факту.

З фотографії на неї дивилося забруднене кров’ю й сажею, але цілком упізнаване, знайоме до найменшої риси обличчя її колишнього співмешканця Віктора. Його губи були розбиті, а на лобі зяяла глибока садно, але навіть у такому жалюгідному вигляді він примудрявся зберігати свою фірмову, зверхню посмішку переможця. Але найстрашнішим було те, що в його скутих кайданками руках був міцно затиснутий невеликий пульт керування, на якому й далі зловісно блимав єдиний червоний світлодіод.

Червоний вогник на маленькому пластиковому пульті в щільно скутих кайданками руках Віктора пульсував у зловісному, розміреному ритмі, ніби методично відраховуючи останні секунди їхніх життів. Марина з неймовірною силою вчепилася зблідлими від напруження пальцями в формений рукав поліцейського, зовсім не в змозі відірвати розширені від неконтрольованого жаху очі від яскравого екрана службового смартфона. У її запаленій колосальним стресом уяві вже яскраво вимальовувалися страшні, апокаліптичні картини нових, іще руйнівніших і смертоносніших вибухів, закладених зловмисником десь у самому серці цього розкішного заміського комплексу.

Однак досвідчений сержант Шевченко швидко помітив панічну реакцію переляканої дівчини й поспішив заспокоїти схвильованих молодят, вимикаючи пристрій зв’язку впевненим, спокійним рухом пальця. Офіцер твердим голосом пояснив, що кваліфіковані сапери вже ретельно оглянули цей підозрілий предмет просто на місці успішного затримання втікача. Виявилося, що це був лише дистанційний детонатор для тієї самої оманливої димової шашки, яку вибухотехніки благополучно й остаточно знеструмили кілька томливих годин тому.

Самовдоволена, гидка посмішка на обличчі Віктора миттєво зникла, щойно суворий слідчий продемонстрував йому цифрові фотографії розірваної, але цілком неушкодженої вибухом білосніжної сукні. Жорстокий, розважливий маніпулятор нарешті повною мірою усвідомив, що його ретельно спланований, чудовиський план помсти зазнав нищівного краху завдяки неймовірному, феноменальному собачому чуттю. Його жалюгідні, боягузливі спроби зобразити щире здивування й невинуватість розбилися вщент під незаперечною вагою знайдених доказів, і тепер на цю людину чекало дуже довге, максимально суворе тюремне ув’язнення.

Співробітники оперативно-слідчої групи діяли гранично злагоджено й високопрофесійно, скрупульозно збираючи всі необхідні речові докази з місця автомобільної аварії для долучення до майбутньої масштабної кримінальної справи. Розбитий темний позашляховик був детально оглянутий криміналістами, які успішно вилучили із замкненого бардачка додаткові складні схеми, креслення й дрібні радіодеталі, що неспростовно підтверджували тривалу підготовку до цього страшного злочину. Віктор похмуро й злобно мовчав, з неприхованою ненавистю дивлячись з-під насуплених брів на людей у формі, що метушилися довкола нього, остаточно приймаючи всю безвихідь свого нинішнього, вкрай жалюгідного становища…