Що побачила дружина на робочому столі чоловіка, поки той думав, що ноутбук все ще в сервісі

Storium · Читать на русском:

Вероніка набрала дату народження Ігоря: 15 червня 1980 року. Спробувала у форматі 15061980. Натиснула Enter. Невірний пароль.

Вона спробувала інший формат: 1506. Знову невірно.

Може, дата їхнього весілля? 12 вересня 2009 року. Вона набрала 12092009. Невірно.

Ім’я сина? Артем, Artem, Artem2014. Все невірно.

Вероніка відчувала, як наростає роздратування. Кличка їхнього старого собаки, який помер три роки тому? Рекс? Ні. Її власне ім’я? Вероніка? Теж ні.

Вона потерла скроні, намагаючись думати логічно. Ігор не надто креативна людина в таких речах. Скоріш за все, щось пов’язане з його життям, але не очевидне. Номер його машини? Вона спробувала — не підійшло.

Вероніка вже збиралася здатися, коли її осяяло. Дата народження Ігоря, але в іншому форматі. Не повна дата, а просто день і місяць, як багато хто робить. 1506 вона вже пробувала. А якщо навпаки? 0615?

Вона набрала і натиснула Enter.

Екран блимнув. З’явився робочий стіл.

Вероніка завмерла, не вірячи своїм очам. Вийшло. Вона увійшла в систему. Просто дата народження чоловіка у зворотному форматі. Елементарно.

Її руки затремтіли. Тепер перед нею був повний доступ до ноутбука Ігоря. До всього, що він там зберігав.

Вероніка оглянула робочий стіл. Шпалери — фотографія гірського пейзажу, стандартна картинка. Кілька іконок програм: браузер, пошта, офісні додатки. Все виглядало звичайно, по-робочому. Але вона знала, що секрети рідко лежать на поверхні. Треба копати глибше.

Вона відкрила провідник файлів. Папка «Документи» містила безліч підпапок з назвами проєктів: «Будівництво ЖК Північний», «Реконструкція заводу», «Контракт Петров і К». Вероніка відкрила кілька навмання. Всередині специфікації, кошториси, листування з підрядниками. Все дійсно робоче. Нічого підозрілого.

Папка «Завантаження». Там файли з інструкціями до якогось обладнання, кілька PDF-документів технічного змісту.

Папка «Зображення» в основному порожня, кілька старих фотографій з корпоративів, одна сімейна фотографія з їхньої останньої відпустки. Вероніка дивилася на цю фотографію. Вони втрьох на пляжі, посміхаються в камеру. Ігор обіймає її за плечі. Коли це було? Минулого літа. Всього рік тому. Вони виглядали щасливими. Невже вже тоді він щось приховував? Вона закрила папку і продовжила пошук.

Папка «Відео» — порожня.

«Музика» — кілька альбомів класичного року, які Ігор любив слухати в машині.

Вероніка переглянула кореневі папки диска C, системні файли, програми — нічого цікавого.

Може, вона помиляється? Може, дійсно немає ніяких секретів, а він просто став надмірно обережним через робочі вимоги? Але тоді навіщо так панікувати через поломку? Навіщо забороняти їй вмикати ноутбук? Ні, тут щось не так.

Вероніка повернулася на робочий стіл. Придивилася уважніше. І тут помітила те, що раніше не впало в очі. У правому нижньому кутку екрана, серед інших іконок, була одна папка. Жовта, стандартна іконка папки Windows.

Назва — «ВАЖЛИВЕ».

Вероніка навела курсор на цю папку. Рука ледь тремтіла, коли вона натиснула на мишку. Подвійний клік. Папка відкрилася.

Всередині виявилося кілька файлів. Вероніка пробіглася очима по назвах: