Свекруха приїхала з речами, але невістка встигла підготуватися. Один лист на кухні змінив усе
Навряд чи Ігор швидко знайде собі нову дружину. Дивно, як колишня дружина взагалі терпіла його цілих вісім років: він був типовим маминим синочком, відростив пузо і тільки командував удома — приготуй те, подай це, а сам палець об палець не вдаряв. Він завжди казав, що чоловік має тільки заробляти гроші, а для лагодження кранів існують спеціально навчені фахівці. Ось тільки на виклик цих самих фахівців йому вічно було шкода грошей, бо він був щиро впевнений, що вони занадто дорого оцінюють свої послуги.
Здавалося б, що там складного: зняв один кран, поставив новий. Загалом, його дружина всі домашні справи тягнула на собі, а гроші, які він заробляв, Ігор видавав їй вельми дозовано. Андрій і сам часто розповідав, що його брат жадібний і ледачий, витрачає свої особисті кошти на комп’ютерні ігри. З дружиною вони постійно скандалили, і в підсумку вона просто не витримала.
Мати з радістю прийняла сина назад, вважаючи, що це дружина йому трапилася погана. Тепер вона була впевнена, що у великому місті Ігор обов’язково знайде собі нормальну супутницю життя. Але кому потрібне таке сумнівне щастя? Та ще й з розрахунком оселитися у квартирі своєї нової дружини! Подвійно Олені було неприємно від усвідомлення справжніх мотивів: навіщо свекруха вирішила зробити їм такий щедрий, у лапках, подарунок? Взяла б і купила окрему квартирку своєму старшому синочку, нехай би він там жив. Дивись, і прилипла б до нього якась жінка, адже на чоловіків із власним житлом попит завжди більший. Хоча, якщо добре подумати, логіка дій свекрухи була гранично зрозуміла: прикриваючись благородною допомогою молодшому синові, вона просто хотіла поліпшити умови життя старшого улюбленця у великому місті.
В Ігоря тут з’являлося більше шансів вдало влаштувати своє особисте життя, та й роботу можна було знайти кращу, і жінку багатшу. Бісило Олену те, що власний чоловік не вважав за потрібне обговорити це надважливе питання з нею. Природно, вона була категорично проти. Навіщо їй потрібен ще один дорослий мужик у домі? З Ігорем вона точно не зможе ужитися: у нього дурні жарти, специфічний чорний гумор, і він постійно з усіх насміхається.
Вона була щиро рада за його колишню дружину, яка нарешті позбулася такого нехлюя, але за себе вона зовсім не раділа. Молода жінка висловила всі свої думки чоловікові, намагаючись робити це не занадто різко. Але Андрій усе одно сильно образився і заявив, що не виганяти ж рідну матір на вулицю, адже їм тепер нікуди йти.
Зараз-то зрозуміло, що нікуди, приречено погодилася Олена. Я ж знаю, що ти добра і все одно б погодилася, впевнено підсумував Андрій. Олена лише подумки змирилася. Звісно, приємно усвідомлювати, що тебе вважають доброю і чуйною людиною.
Однак було вкрай неприємно усвідомлювати, що тепер у їхній двокімнатній квартирі, яку вона так дбайливо обставляла й облаштовувала виключно для своєї сім’ї, постійно житимуть ще двоє людей. Для неї вони були фактично сторонніми людьми. Можна було зрозуміти, чому для чоловіка це не було проблемою: все-таки це його рідні мати і брат.
Андрій же виставлял свою матір справжньою героїнею. Дивись, казав він, яка в мене мама золота — власну квартиру продала заради нашого благополуччя.
Три роки тому, коли молода пара тільки купувала цю квартиру, свекруха чомусь не була такою золотою: вона відразу відсторонилася і заявила, що нічим допомогти їм не може. Батьки Олени тоді оплатили рівно половину вартості житла, на що свекруха лише сухо зауважила, що це їхня особиста справа, і назвала їх молодцями. Молодим довелося брати на себе іпотеку, але вони не висували жодних претензій матері Андрія, чудово розуміючи, що вона зовсім не зобов’язана була їм допомагати…
