Він думав, що я наївна дурочка з квартирою в центрі. Деталь у документах
Закінчивши з відзнакою місцевий провінційний університет, молодий і амбітний Володимир твердо вирішив вирушити підкорювати гамірну й перспективну столицю. Його любляче материнське серце відчайдушно противилося такому сміливому кроку, адже літній жінці неймовірно хотілося, щоб її єдина кровинка назавжди залишалася жити й працювати поруч. Однак довгі й виснажливі пошуки бодай більш-менш гідного заробітку на рідній землі так і не увінчалися успіхом, а тут іще один давній приятель вчасно похвалився своїми неймовірними столичними доходами.
У ході довгих розмов із цим товаришем несподівано з’ясувалося, що звичайнісінький київський охоронець отримує за свої зміни куди більше, ніж шанований і досвідчений інженер у їхньому рідному занепалому містечку. Цей вражаючий факт став останньою краплею для юнака, який вагався й мріяв про фінансову незалежність та успішну кар’єру. Амбітний хлопець був абсолютно певен, що його новенький диплом спеціаліста з логістики, немов чарівний ключ, швидко відчинить перед ним важкі двері найпрестижніших столичних компаній із солідними посадовими окладами.
На щастя, розсудливий Володимир вирушив у цю далеку путь не навмання, а за надійною попередньою домовленістю зі своїм столичним знайомим, який пообіцяв допомогти на перших порах. Цей вірний приятель люб’язно притримав для новоспеченого киянина вільну вакансію в охороні великого ділового центру на весь складний період первинної адаптації до ритму мегаполіса. Такий вдалий збіг обставин гарантував молодому чоловікові хоч і невеликий, зате стабільний щомісячний дохід на той непростий час, поки він активно шукатиме престижну вакансію за своєю університетською спеціальністю.
У підсумку так уже історично склалося, що Володимир непомітно для самого себе так і осів на довгі місяці в тому самому сяйливому склом бізнес-центрі, де спочатку чергував на гостьовій прохідній. Завдяки своїй наполегливості й природній кмітливості йому невдовзі вдалося перевестися з охорони на доволі перспективну посаду менеджера з гуртових закупівель. І хоча ця нова сфера діяльності була зовсім не тією класичною логістикою, про яку він так палко мріяв у студентські роки, вельми щедра заробітна плата з лишком згладила всі можливі професійні нюанси.
Саме на цьому новому й комфортному робочому місці, серед нескінченних паперів і телефонних дзвінків, прихильна доля зовсім несподівано звела молодого чоловіка з його майбутньою законною дружиною. Прекрасна дівчина на ім’я Олена на той час старанно працювала старшою бухгалтеркою в одній солідній партнерській компанії, яка регулярно постачала їхній фірмі різні необхідні товари. Їхнє початкове суто ділове спілкування з приводу накладних і рахунків дуже швидко переросло в теплі дружні розмови, які вони вели під час коротких обідніх перерв у найближчому кафе.
Ця чарівна й тендітна дівчина миттєво й беззастережно підкорила самотнє серце провінційного Володимира своєю кришталевою щирістю, відкритою усмішкою і просто чудовим почуттям гумору. Перебуваючи поруч із цією світлою особою, вічно напружений і втомлений хлопець раптом почав відчувати неймовірний психологічний комфорт і давно забуте домашнє душевне тепло. Приблизно за пів року регулярних і неймовірно романтичних побачень під зоряним небом Києва він із жахом усвідомив, що цих рідкісних вечірніх зустрічей йому катастрофічно бракує для повного щастя…
