Вона думала, що просто годує голодну бабусю. Деталь у її пророцтві, яка змусила весь офіс заніміти
Коли Наталія одного разу уточнила формулювання в договорі, Сергій усміхнувся й сказав: «Наталіє, не ускладнюйте, ми ж не в прокуратурі». Сказав м’яко, але сенс був «не лізьте». Її колега Олена Погодіна, молодша юристка, виглядала поруч із Сергієм як тінь.
Олена завжди була тиха, акуратна, з теками в руках. Іноді Наталії здавалося, що Олена хоче щось сказати й не каже. Наталія помічала, як Олена відводить очі, коли обговорюють терміновий переказ або нестандартний договір.
Але Наталія тоді думала: «Молода, боїться — чого ви хочете?» Вранці вона прокинулася раніше за будильник. У голові було порожньо, ніби організм вирішив: не будемо поки думати, інакше не встанемо.
Наталія випила чаю, одяглася просто, без прикрас, волосся зібрала в хвіст, як завжди. На виході раптом зупинилася й подивилася на себе в дзеркало. Спокійна жінка, охайна.
Якби хтось сказав їй ще вчора: «Завтра ти провернеш таємну перевірку в офісі», — вона б розсміялася. Вона приїхала до бізнес-центру справді на двадцять хвилин раніше. Людей біля входу було мало.
Ігор, охоронець, уже стояв на місці. Він помітив Наталію й трохи схилив голову, ніби хотів сказати «не ходіть», але вголос сказав лише: «Доброго ранку». Наталія відповіла й пішла не до турнікета, а до сходів.
Серце калатало. Навіть не від страху, а від напруження, як перед іспитом. На поверх вище вона піднялася швидко.
Коридор був майже порожній. Горіло чергове світло. Переговорну вона знайшла одразу.
Двері з матовим склом, жалюзі опущені, ручка холодна. Наталія повернула ручку. Двері відчинилися.
Усередині пахло кавою й папером. На столі справді лежала тека, а поруч — один аркуш окремо, ніби хтось дістав і забув. Вона підійшла ближче й подивилася.
І світ усередині неї ніби клацнув. Це був аркуш погодження. Звичайний, нудний документ, яких в офісах тисячі.
Угорі — погодження платежу за договором номер такий-то. Нижче — прізвища й підписи тих, хто погоджує. Фінансовий директор — Лисицин.
Юридичний відділ — Погодіна. Виконавець — Громова. І поруч місце для підпису Наталії вже було позначене галочкою, ніби її підпис — справа вирішена…