Звичайний аналіз перевернув усе: чому тюремний лікар заперся в кабінеті, побачивши результати тестів

— Той, хто вбив дівчину, дуже багатий, і він замовив тебе, щоб назавжди замести сліди. Але ми зібрали достатньо доказів, — відрізав Віктор, ховаючи пробірку назад у внутрішню кишеню.

Лікар дістав телефон і набрав номер знайомого слідчого з міського управління.

Через дві доби важкі скляні двері елітної столичної клініки плавно роз’їхалися в сторони. Віктор упевненим кроком увійшов у просторий світлий хол, заклавши руки в кишені своєї потертої куртки. Слідом йшли троє міцних оперативників у цивільному. Його масивні черевики голосно і ритмічно стукали по ідеальній мармуровій підлозі.

Вадим стояв біля стійки реєстратури, поправляючи важкий золотий годинник на зап’ясті. Побачивши колишнього колегу, зірковий хірург криво усміхнувся.

— Вітю, ти помилився дверима. Благодійність ми роздаємо по п’ятницях, — кинув він, гидливо оглядаючи скромний одяг тюремного лікаря.

Поліцейські мовчки відтіснили переляканого адміністратора від столу. Рація на поясі одного з оперів коротко затріщала. Віктор ступив впритул до Вадима.

— Я приніс результати токсикології мого останнього пацієнта. Того самого, діагноз якого ти так геніально вгадав по телефону, — абсолютно рівним голосом промовив Віктор.

Зверхня посмішка миттєво сповзла з обличчя столичного світила. Обличчя Вадима здригнулося. Він спробував зробити швидкий крок назад, але вперся спиною у високу стійку.

— Ти мариш. Я нікого не лікував у вашій колонії.

Віктор дістав із кишені щільний паперовий конверт і з силою кинув його прямо на стіл. Щільний папір голосно ляпнув об тверду поверхню.

— Тут виписка з незалежної лабораторії. Рідкісний алкалоїд, доступ до якого мав тільки ти. Плюс зізнавальні свідчення наглядача Шилова, якого взяли годину тому під час отримання другого траншу, — чітко карбував тюремний лікар.