70-річний пенсіонер пустив на нічліг незнайомку. Ранковий вчинок постоялиці приємно здивував місцевих жителів

Вона хотіла дізнатися, як почувається незнайомка, але, щойно піднялася сходами, почула жіночий крик. Валентину наче вітром здуло з ґанку. Вона кинулася по допомогу, певна, що в домі коїться щось жахливе.

Коли до Єгорової хати приїхали люди з поліції, вони чекали побачити страшну картину. Але замість цього застали господаря й його гостю за столом. На столі стояв чай, поруч лежав хліб, а Аглая сміялася крізь сльози полегшення.

— Коли ви зайшли з цими штуками, я мало не знепритомніла, — говорила вона Єгору. — А тепер… я можу підняти руки. Мені справді стало легше.

— З кожним днем буде краще, — спокійно відповів Єгор. — Тільки роби, як скажу, і не геройствуй.

— Що тут відбувається? — здивовано спитав поліцейський.

Єгор підвівся, вислухав, навіщо приїхали, і важко зітхнув. Потім пояснив, що лікував гостю, а не мучив її. Поліцейський подивився на Аглаю.

— Це правда?

— Так, — підтвердила вона. — Він мені допоміг.

Чоловік у формі раптом уважніше вдивився в її обличчя.

— Зачекайте… Ви Аглая Сомова? Вас шукають. Чоловік заявив про зникнення. Орієнтування розіслано. Тільки ви живете далеко звідси. Як ви тут опинилися?