Чоловік вирішив поселити в нас свою маму на час моєї декретної відпустки. Сюрприз, який чекав на нього в перший день довгоочікуваної відпустки

Рита глибоко зітхнула.

— Тату, Паша взяв відпустку на місяць. Сьогодні ввечері приїжджає його мама, Зінаїда Аркадіївна. Та сама, що торік учила мене, як правильно солити огірки за системою феншуй.

Тон Леоніда Борисовича різко змінився. У ньому прокинувся спортивний інтерес.

— Саме так, — вела далі Рита. — Паша сказав, що раз я у відпустці перед пологами, то я обслуговуватиму їх обох цілими днями, щоб мама відпочила, а він перезавантажився.

У слухавці повисла пауза. Пилка на задньому плані стихла.

— Отже так, Маргарито, — голос батька став діловим, як у виконроба перед здачею об’єкта. — Ми з матір’ю вже другий тиждень не знаємо, куди подіти енергію. Ділянку перекопано, банки закатано, сусідського кота зашугано. Гаразд, даю трубку матері, вона тут поруч стоїть.

Звук на мить приглушився. Потім почувся обурений шерех, і в ефір увірвалася Тамара Іллівна — жінка, чий кулінарний авторитет міг змусити почервоніти навіть шеф-кухаря елітного ресторану.

— Риточко, я все чула, — голос матері дзвенів від передчуття. — Значить, курорт, обслуговування номерів? Чудово. Леню, кидай свою дерев’яку. Іди прогрівай машину, ми виїжджаємо за півтори години.

— Мамо, беріть усе, — тихо, але твердо промовила Рита. — Татові — найбільшу валізу з інструментами. У нас тут, здається, плінтус відходить. Кран капає. А тобі — твої фірмові банки. І оту штуку для шаткування капусти, що гуде, як трактор.

— Зрозуміла тебе, мишеня, чекай…