Материнське чуття не обдуриш: як одна деталь за сніданком розкрила правду про спадкоємця, що повернувся

Впевнена, не впевнена, а все одно хтось там лежить, усе одно якась людина. Ясновидиця каже, що в сина вже діти є. А я кажу: чому додому не йде?

А вона відповісти не може. Може, людина в рабстві і через це повернутися не може? Не знаю, думаю, всяке може бути.

Через кілька років після того, як Ведерникови перепоховали останки Андрія, здавалося, що в справі стався ще один поворот. Слідчі відзвітували, що знайдено ще одне тіло — Михайла Голєва. Як писали журналісти, його виявили в лісі, але не в тому, де він складав залік, а в сусідньому.

Там у них, звісно, плутанина: один раз кажуть, що знайшли Голєва, другий раз — Бєлявського. Третій раз кажуть, що ні того, ні того не знайшли. Оце робота поліції.

Коли вони сказали, що Мішу Голєва знайдено через два роки після зникнення, я телефоную його мамі й питаю: знайшли? Вона каже, ні. Ну, куди годиться так працювати.

У мами Михайла Голєва, як писали газети, аналізи ДНК не брали. Хоча, по ідеї, мали б, щоб установити точно. Нам не вдалося поговорити з самими батьками Міші, але ось що розповіла Людмила Голєва журналістам.

Багато молилася, щоб відкрилася таємниця зникнення Міші. Деякі священнослужителі можуть бачити те, що приховано. Коли я розповіла батюшці про сина, він відповів, що його вбили.

Смерть була страшною, над ним знущалися. Я його відспівала і досі молюся за упокій його душі. У якийсь момент у цій загадковій історії з’явився медіум і висунув свою оригінальну версію.

Фахівець, який займається зниклими людьми, приїжджав до міста і зустрічався з батьками. Застосовуючи свої методики, ця людина нібито побачила рух хлопця в просторі й часі. Кому міг підкоритися хлопчик із високим інтелектом і зростом?

Людині у формі — або правоохоронця, або військового. Можливо, форма була камуфляжною. Медіум каже, що дітей викрадають у закриті військові табори далеко за кордоном, роблять із них бойовиків і стирають пам’ять.

Коли ходили ми до екстрасенсів у надії на підказку, яких тільки казок не наслухалися. Усе, що можна вигадати в кримінальному світі, я чув. Я для себе зробив висновок, що всі ці екстрасенси — марна трата часу і грошей.

Замість звернень до екстрасенсів тато Антона Курлєєва написав інструкцію для тих, у кого також зник близький. Зараз таких пам’яток багато, але тоді інформації було мало. Пам’ятку потім публікували в газетах і показували по телебаченню.

Так, цей алгоритм був дуже актуальний. Дуже багато правоохоронців дотримувалися правила «приходьте через три дні». Перше, що ми рекомендували, — ні під яким приводом не йти, доки не приймуть заяву.

Ми і такі, як ми, зрушили цю тему з мертвої точки. Тому ефект є, хоча особисто для нас, звісно, ні. Минали роки, але в справі про зниклих у понеділок нічого не змінювалося.

Тіла двох начебто як знайдені, але повної впевненості в батьків немає. А Антона й Олександра так і не знайшли. Але рік тому до батьків знову звернулися слідчі.