Прихований потенціал: чому інколи варто ризикувати й купувати занедбані ділянки
За місяць Сергій стояв на тому самому місці, але світ довкола нього змінився до невпізнання. Артезіанське джерело було офіційно й законно зареєстроване як його особиста власність, а державна експертиза повністю підтвердила всі висновки покійного геолога Петрова. Крутов із ганьбою позбувся всіх своїх високих посад після гучного викриття його корупційної схеми.
Слідство з’ясувало, що він роками нахабно підкуповував місцевих чиновників і силою змушував беззахисних людей продавати землю значно нижче за ринкову вартість. Дільничного поліцейського й голову місцевої адміністрації оперативно заарештували разом із ним як співучасників. Лебедєв отримав п’ять років суворої в’язниці за спробу дати великий хабар посадовій особі та організацію злочинної групи.
Слідство неспростовно встановило, що подібні земельні махінації він успішно провертав по всій країні довгі роки. «Ну як, задоволений фінальним результатом?» — Анна тихо підійшла до Сергія, який з усмішкою спостерігав, як робітники монтують сучасну систему водопостачання. «Іноді мені й досі не віриться, що все це відбувається насправді», — щиро відповів він.
«Усього місяць тому в мене було 10$ у кишені, а зараз…» «А зараз ти один із найзаможніших і найшанованіших людей у нашій області», — з гордістю закінчила вона. «І що ти плануєш робити з таким багатством?»
Сергій задумливо подивився на старе село, що мальовничо розкинулося внизу. Більшість ветхих будинків давно потребували ремонту, дороги були сильно розбиті, а в половини місцевих жителів були хронічні проблеми з водопостачанням. «Хочу власним коштом збудувати сучасний водогін для всього села й створити велике виробництво бутильованої води, щоб люди могли знайти тут хорошу роботу».
Він ніжно повернувся до Анни: «А ти не хотіла б стати моєю повноправною партнеркою? У тебе чудова економічна освіта, і ти знаєш місцеві реалії набагато краще за мене». «Лише з однією важливою умовою, — тепло всміхнулася вона, — ми обов’язково створимо фонд правової допомоги людям, яких жорстоко ошукали такі негідники, як Лебедєв і Крутов».
«Нехай усі знають, що справжня справедливість іще існує». Василь Семенович неквапно підійшов до них, дбайливо несучи в руках велику емальовану кухоль: «Скуштуйте свіжої водички з вашого чудового джерела. Іван Семенович завжди мудро казав, що вода не просто втамовує фізичну спрагу, вона лікує саму душу».
Сергій із задоволенням відпив із кухля: вода була крижана, надзвичайно чиста й мала ледь вловимий, дуже приємний солодкуватий присмак. «Знаєте, що в цій історії найдивовижніше?» — філософськи сказав він, передаючи кухоль Анні. «Якби не сліпа жадібність Крутова, я б ніколи не дізнався правди, адже він фактично сам привів мене до джерела, намагаючись його нахабно вкрасти».
«Мій дідусь Іван часто любив повторювати, що нестримна жадібність засліплює людей, — із сумом згадала Анна. — Вони маніакально бачать лише те, що хочуть незаконно забрати, і зовсім не помічають того, що діється в них просто під носом». Сергій довго дивився на те місце, де раніше стояла моторошна напівзруйнована дача…
