Ранковий візит свекра до дому молодят закінчився шоком

Свекор увірвався до спальні молодят і різко стягнув ковдру з невістки.

— Вставати!

Ліза скрикнула, квапливо прикриваючись руками, і кілька секунд не могла зрозуміти, що відбувається. Перше ранку після весілля вона уявляла зовсім інакше.

2000 рік.

Ліза закохалася в Артема майже одразу. У ньому було щось надійне й зібране: підтягнута постать, рівна спина, чистий одяг, акуратна стрижка, звичка складати речі на свої місця. Він умів готувати, ніколи не залишав після себе безладу і ніби з дитинства знав, який має виглядати «правильний» чоловік.

Якось, спостерігаючи, як він без поспіху витирає стіл після вечері, Ліза усміхнулася й спитала:

— Ти взагалі справжній? Звідки в тобі стільки ідеальності?

Артем знизав плечима, ніби йшлося про щось звичайне.

— Батько так виховав. Він людина жорстка, але дисципліни навчив. І спортом займатися змушував, і за собою стежити.

— Тепер мені ще більше хочеться з ним познайомитися, — щиро сказала Ліза.

Тоді вона ще не знала, як сильно пошкодує про ці слова.

Перша зустріч із батьками Артема відбулася в ресторані. Його мати, Ірина Павлівна, привіталася тихо, майже винувато, усміхнулася самими губами й швидко опустилася на стілець, ніби боялася зайняти зайве місце в просторі.

Зате батько Артема заповнив його собою повністю.

— Кирило Степанович, — гучно промовив він, простягаючи руку.

Голос у нього був такий, що за сусіднім столиком мимоволі озирнулися. Лізу він не стільки привітав, скільки оглянув: ковзнув поглядом від зачіски до туфель, затримався на нігтях, на складці спідниці, на підборах.

— Взуття у вас брудне, — сказав він нарешті.

Ліза розгублено кліпнула.

— Перепрошую?