Я здмухнула пил зі старого конверта. Несподівана розв’язка одного дуже скромного життя
— До чергового слідчого, за фактом шахрайства з нерухомістю, — рівним, позбавленим будь-яких інтонацій голосом промовила вона.
Сержант, не підводячи очей, мовчки натиснув чорну пластикову кнопку під своїм столом. Важкий металевий турнікет видав різкий, ріжучий вуха зумер. Марія забрала свій паспорт і пройшла довгим, слабо освітленим миготливими лампами коридором. Стіни були пофарбовані в гнітючий зелений колір олійною фарбою, яка місцями облупилася до сірої штукатурки.
Двері з дешевою пластиковою табличкою «Слідчий О.М. Кузьмін» були прочинені навстіж. Усередині голосно працював старий транзисторний радіоприймач, монотонно передаючи місцевий випуск новин. За столом, щільно заваленим пухкими пожовклими теками, сидів лисіючий чоловік у пом’ятій блакитній сорочці. Він поспіхом їв вистиглий чебурек із промасленої паперової серветки.
На його правому манжеті чітко виднілася свіжа синя пляма від ручки, що потекла. Марія без стуку увійшла до тісного кабінету й сіла на розхитаний стілець для відвідувачів. Тонка дерев’яна спинка жалібно заскрипіла під її вагою. Вона дістала з кишені складений учетверо бланк відкликання довіреності й поклала його на самий край заваленого паперами столу.
Кузьмін перестав монотонно жувати. Він витер блискучі від жиру пальці об зім’яту серветку й неохоче підтягнув білий документ до себе. Його водянисті, втомлені очі швидко пробіглися надрукованими казенними рядками. Він перевернув аркуш, подивився на фіолетову печатку на просвіт тьмяної, запиленої настільної лампи.
— І що це за папірець такий? — спитав слідчий, недбало змахнувши крихти зі стільниці просто на брудний лінолеум.
— Відкликання генеральної довіреності. Мій дядько оформив великий кредит під заставу квартири вже після того, як бабуся її відкликала, — відповіла Марія, дивлячись просто йому в очі, не кліпаючи.
Кузьмін шумно, з неприхованим роздратуванням видихнув через ніс. Він із видимим зусиллям відкинувся на спинку свого старого скрипучого крісла.
— Це звичайні цивільно-правові відносини, дівчино. Це вам до районного суду треба йти цивільний позов подавати, а не до нас. Ми сімейні розбірки через спадщину не розслідуємо, у нас реальних кримінальних справ по горло.
— Це чиста кримінальна стаття. Шахрайство в особливо великих розмірах і службове підроблення, — промовила Марія. Вона не відвела погляду й не підвищила голосу ні на півтону.
— Докази де? — Кузьмін схрестив руки на грудях, усім своїм виглядом демонструючи цілковите небажання працювати. — У вас є на руках висновок офіційної експертизи? Немає. Для служби безпеки банку на момент угоди довіреність значилася в реєстрі чинною. Ідіть до нотаріуса, хай він дає офіційні свідчення…
