Чому знайдена біля могили дитина змусила жінку збліднути від жаху
У приголомшеного Степана буквально потемніло в очах від усвідомлення того жахливого й неприглядного факту. Усі ці довгі місяці їхній оплакуваний любий онук перебував у липких руках безжальних і розважливих злочинців у білих халатах. Фальшива вчорашня дата народження на пластиковій бірці пояснювалася цинічно й до болю просто: так робили завжди перед запланованим продажем.
Коли на прикметі з’являвся новий щедрий «клієнт», на заховану дитину просто оперативно оформлювали цілком нові підроблені документи. Приголомшена до глибини душі Наталя беззвучно плакала, закривши обличчя руками й усвідомлюючи масштаби пережитого кошмару. Вона ніяк не могла повірити в такий ступінь цинічної, безжальної брехні з боку медичного персоналу, покликаного рятувати життя.
У Степанові ж почала стрімко закипати глуха, але неймовірно потужна, руйнівна лють проти цих нелюдів. Він ненавидів тих, хто так нелюдяно, заради брудних грошей зруйнував їхнє законне, вистраждане сімейне щастя. Чоловік рішуче й голосно заявив, що негайно вирушить до районного відділення поліції й розповість черговому слідчому цілковиту правду.
Але пильна й досвідчена Віра гаряче відмовила його від цього необачного й украй небезпечного кроку. Вона слушно нагадала, що в багатого й впливового Ткаченка напевно є віддані, щедро прикормлені покровителі в місцевому районному відділку. «Якщо ви просто зараз підете туди скаржитися, вони миттю про все дізнаються й дуже швидко нас позбудуться», — попередила вона.
Виявилося, що саме відчайдушна Віра минулої ночі таємно винесла загорнутого малюка з охоронюваної будівлі лікарні. Вона пішла на цей службовий злочин, бажаючи врятувати невинну дитину від швидкого й безповоротного відправлення за кордон. Жінка довгий час потай і терпляче стежила за звичним нічним маршрутом Степана, щоб підкинути дитину саме на його шляху.
Хоробра медсестра також навмисне залишила ту саму записку з грізним попередженням між цвинтарними вінками. Вона чудово знала, що жорстокі спільники головлікаря незабаром виявлять зникнення й почнуть інтенсивні, агресивні пошуки втікача. Тим моторошним ранковим незнайомцем виявився Борис Горбань — головний бандит і поплічник Ткаченка, який силовими методами розв’язував усі небезпечні проблеми.
Віра чесно зізналася, що почала своє таємне, смертельно небезпечне розслідування далеко не з празної цікавості. Багато років тому її власна старша сестра стала однією з численних нещасних жертв цієї ж злочинної схеми. Тепер у них на руках були неспростовні документальні докази махінацій, надійно заховані в автоматичній камері схову на сусідньому автовокзалі.
Однак їхати по ці рятівні папери просто зараз було вкрай необачно й дуже ризиковано. Головорізи жорстокого Горбаня напевно вже оперативно перекрили всі основні автомобільні дороги й виїзди з району. Віра запропонувала надійний, на її думку, план: старим із знайденою дитиною слід було терміново сховатися в глухому селі в її двоюрідного брата.
Сама ж вона планувала оперативно розшукати Дмитра, щоб розповісти нічого не підозрюючому батькові всю гірку правду. Разом із ним вона збиралася передати зібраний вагомий компромат чесному, непідкупному обласному слідчому в обхід місцевих корупціонерів. Степанові зовсім не подобалася ця ризикована ідея розділятися в такий напружений і небезпечний для всієї родини момент…
