Іван був певен, що залишив колишню без засобів, аж поки не побачив її за кермом нового автомобіля

Минула зима, відступили морози, і в саду великого дому проклюнулася перша зелень. За ці місяці багато що змінилося, але зміни були тихими, без потрясінь, якими й бувають зміни, коли люди по-справжньому люблять одне одного. Оксана приходила до Остапа щоранку, але тепер у неї була своя кімната в домі, світла й простора, і поступово ця кімната стала її домом більше, ніж орендована комірчина на околиці, від якої вона зрештою відмовилася.

Богдан не квапив її ні в чому. Він був із тих людей, що не вміють багато говорити про почуття, але вміють доводити їх вчинками. Вони грали в настільні ігри, які Остап обожнював, бо в них він був на рівних із дорослими.

Хлопчик розквітав на очах, а разом із ним відтавала й Оксана, потроху забуваючи свій колишній біль. Одного весняного вечора Богдан зробив їй пропозицію — просто й без довгих передмов.

Вони гуляли садом після того, як Остап заснув. Повітря пахло талою землею й першими бруньками. Богдан зупинився, повернувся до Оксани й заговорив без красивих слів, яких не вмів.

— Я хочу, щоб ви стали моєю дружиною. І щоб Остап називав вас мамою, якщо ви дозволите. Я знаю, що кваплю, але я вже не молодий і не вмію чекати того, в чому впевнений. А у вас я впевнений.

Оксана дивилася на нього, і в неї було стільки почуттів, що не знаходилося слів. Вона думала про те, як іще зовсім недавно стояла в порожній квартирі з аркушем паперу в руках, не знаючи, чим жити далі.

І ось тепер їй простягав руку чоловік, поруч із яким вона дізналася, що таке спокій і повага.

— Дозволю, — сказала вона нарешті. — І стану. Я давно ваша, Богдане, від того самого вечора біля ялинки.

Вони не влаштовували пишного святкування. Розписалися тихо, при двох свідках, а ввечері зібралися невеликим колом найближчих, яких у Богдана виявилося небагато, зате справжніх.

Остап того дня був щасливий як ніколи. Він увесь вечір тримав Оксану за руку й раз у раз вимовляв нове, незвичне, але таке жадане слово, ніби пробував його на смак. Життя Оксани змінилося цілковито.

Із жінки, в якої не було нічого, вона перетворилася на господиню великого дому, на дружину шанованої й заможної людини, на матір хлопчика, якого полюбила раніше, ніж усвідомила свої почуття до його батька. Але не багатство гріло її. Вона прожила б і в бідності, аби поруч були ці двоє…👉Продовження, натисніть кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇