Іван був певен, що залишив колишню без засобів, аж поки не побачив її за кермом нового автомобіля

Гріло те, що вперше її любили за неї саму, нічого не відбираючи й нічим не дорікаючи.

Саме в цей час в іншій частині міста людина, яка викреслила її зі свого життя розчерком пера, котилася під укіс, сама того ще не усвідомлюючи сповна. Після відходу від Оксани Андрій спочатку тріумфував.

Усе складалося так, як він розрахував. Квартира лишилася за ним, нова жінка, та сама, що молодша й із грошима батьків за спиною, зустріла його з розпростертими обіймами. Її звали Лариса, і вона була з тих, хто звик жити широко й красиво.

Андрій, як і в усьому іншому, вирішив, що нарешті впіймав удачу за хвіст. І не помітив, як з мисливця перетворився на здобич. Лариса любила дорогі речі, поїздки, ресторани, а заробляти не любила зовсім.

Спочатку Андрій легко тягнув ці витрати. У нього були заощадження, накопичені, треба визнати, не без економії на Оксані в попередні роки. Але заощадження мають властивість закінчуватися, а батьки Лариси, до яких Андрій спершу приглядався з надією, виявилися зовсім не такими багатими, як він уявляв.

За зовнішнім лоском ховалися борги й вічна нестача грошей. А сама Лариса давно звикла жити не по кишені, перекладаючи витрати на плечі чоловіків, які траплялися на її шляху. Андрій виявився черговим у цьому ряду.

Тільки зрозумів він це надто пізно. Він почав вкладатися в справу, яку йому підсунув знайомий із переконливими обіцянками. Справа обіцяла швидкий і легкий прибуток.

Андрій, звиклий вважати себе хитрішим за інших, повірив і вклав майже все, що в нього лишалося, включно з грошима, вирученими від тієї самої квартири, яку він зрештою продав, піддавшись на вмовляння Лариси переїхати до просторішого житла. Справа луснула. Чарівний знайомий зник разом із грошима довірливих вкладників, залишивши по собі порожні обіцянки й купу нічого не вартісних паперів…👉Продовження, натисніть кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇