Мільйонер прихистив змерзлу дівчину на одну ніч, а вранці дізнався з новин, ким вона була насправді
У призначений день адвокат подав усі заяви. За годину представники Владислава запропонували врегулювати спір без суду. Конкретної суми вони не назвали, обмежившись словом «суттєва», а натомість вимагали відкликати вимоги й підписати зобов’язання про нерозголошення. Богдан Петрович негайно передав пропозицію Оксані.
— Ні, — відповіла вона, перш ніж він закінчив пояснювати умови. — Мені не потрібна компенсація. Мені потрібна Софія.
Адвокат очікував саме цього, але був зобов’язаний спитати. Перше засідання призначили за два тижні; пов’язані провадження передали Лідії Степанівні Марченко, відомій увагою до процедури й нелюбов’ю до безглуздих перенесень. Максим поцікавився, чи не шкодує Оксана про відмову. Вона знову похитала головою: гроші не могли замінити ні доньку, ні повернуте ім’я.
До засідання лишалося чотирнадцять днів. Владислав знав, де перебуває дружина, його адвокати вивчали подані матеріали, а Данило чекав виклику в безпечному місці. Усі лінії сходилися в одній точці, але супротивник не збирався дозволяти їм спокійно дійти до суду.
Очікування не було порожнім. Оксана знову й знову звіряла дати, а Максим намагався не занедбати справи «Основи», хоча думки постійно поверталися до суду. Вони майже не обговорювали можливий результат, бо жоден із них не хотів перетворювати надію на обіцянку. Будинок жив у звичному ритмі, але обоє відчували, що за воротами час рухається швидше. За кілька днів пізно ввечері Максимові зателефонував Богдан Петрович.
— Владислав подав окремий позов, — повідомив він. — Проти тебе особисто.
Максим сів на край ліжка й спитав, на якій підставі. Його звинувачували в незаконному утриманні жінки, яка перебувала під психіатричним наглядом, і в перешкоджанні діям лікувального закладу. Владислав стверджував, що Максим свідомо переховував Оксану від лікарів, знаючи про офіційний діагноз, і тим самим наражав на небезпеку її здоров’я. Формулювання виглядали абсурдними, але були розраховані не на перемогу.
На думку Богдана Петровича, окремий позов мав створити паралельний процес, репутаційний шум і загрозу для бізнесу Максима. Тепер перевірці могли спробувати піддати його компанію «Основа», фінанси й старі договори. Адвокат ще раз спитав, чи готовий він залишатися учасником справи за такого ризику. Максим підійшов до вікна, подивився на темний двір і відповів ствердно.
Богдан Петрович збирався клопотати про узгоджений розгляд пов’язаних вимог, щоб матеріали оцінював один суддя й докази Оксани не довелося подавати заново. Позов проти Максима був слабким, але його слід було закрити юридично, а не відмахуватися від нього. Максим погодився й спитав, які ще новини адвокат приберіг наостанок. Пауза підказала, що розмова не закінчена.
Напередодні матері Данила зателефонували й порадили переконати сина не втручатися в серйозну справу. Прямої погрози співрозмовник не висловив, але сенс був зрозумілий. Розмова збереглася в телефоні, а Данило після неї написав адвокатові, що більше не певен у своїй готовності виступати. Богдан Петрович уже перевіз його в інше місце й нікому, крім захисника, не повідомив адресу…👉Продовження, натисніть на кнопку «Вперед» під рекламою👇👇👇
