Несподіваний фінал одного екстреного візиту до клініки

— Якщо не розкажеш усе тут і зараз, тобі доведеться розповідати те саме завтра в поліції, обирай, мені байдуже.

— Женю, я тебе прошу, — подала голос перелякана Олена, — розкажи все зараз. Ми всі разом подумаємо, що можна зробити, щоб нікому не було погано.

Євген пронизливо подивився на Кіру. Хотів прочитати по очах, як багато вона знає. Він не збирався розповідати про себе нічого зайвого, але й злити Кіру йому зовсім не хотілося. Знав, що від неї можна чекати чого завгодно. Кіра була непередбачувана. А коли вона сердилася, то ставала просто небезпечною, здатною на найбезрозсудніші вчинки.

Євген знав, що вона й оком не моргне, аби запроторити його за ґрати. Їй тільки привід дай. Вирішив не ризикувати й якомога м’якше розповісти про свою затію швидкого збагачення.

— Два роки тому, — неохоче почав говорити Євген, — начальник нашого відділу Калінін сказав, що знає, як створити суперпрограму. Сказав, що це принесе величезний прибуток компанії.

Євген не помітив, як захопився розповіддю. Ця тема була йому не просто по-справжньому цікава, вона захопила його з перших же слів, коли Калінін уперше повідав про переваги й можливості придуманої ним програми. Євген одразу повірив, що в Калініна це вийде.

Хлопець був талановитим фахівцем, за що його навіть періодично запрошували викладати інформатику в інституті. До себе в команду Калінін узяв двох фахівців, Євгена й Іванова, новенького хлопця, який тільки рік тому закінчив інститут.

На початку літа впритул узялися до роботи. Найскладнішу частину, коди, написав Калінін. Іванов був у нього на підхваті. А Євгенові доручали простіші завдання. Працювали швидко й незабаром зрозуміли, що вони на правильному шляху. Навіть прикинули, за скільки вийде продати програму. Гроші були захмарні.

Калінін у той час зустрічався з Кариною, навіть пропозицію їй зробив, перстень подарував. Але коли Карина дізналася, які гроші можна буде виручити за програму, вона почала вмовляти Калініна забрати програму собі, доробити її самому, а потім продати.

Але Калінін не погоджувався. Вони вже працювали командою, і він не міг залишити за бортом двох помічників. Та й перед компанією було соромно, адже сам усім розповідав, що відділ працює над новим суперпроєктом.

Не зумівши вмовити Калініна, Карина розлютилася на нього й доповіла босу, що начальник комп’ютерного відділу в робочий час розробляє власні програми. Недовго думаючи й не розбираючись, керівництво компанії звільнило Калініна.

Свої розробки він залишив у відділі, сподівався, що помічники зможуть доробити програму, після чого компанія її продасть. Так думали всі, включно з Кариною. Але їй потрібно було випередити всіх і зробити так, щоб власником цієї програми стала одна людина. Карина подумала й вирішила, що найкраще з поставленим завданням упорається Євген.

Вона запропонувала йому доробити програму й пообіцяла всіляку допомогу. Залишалася єдина людина, яка могла перешкодити здійсненню їхнього плану, — айтішник Іванов. Але Карина зуміла спритно позбутися його. Вона поскаржилася керівництву, що під час налаштування комп’ютерів Іванов примудрився знищити важливі програми, які там стояли. Тепер у співробітників проблеми. Молодого айтішника тут же без розмов звільнили.

— Женечку, — з насмішкою подивилася на чоловіка Кіра. — Ми домовлялися, що ти розповідатимеш не лише чесно, а й докладно. Ти скромно замовчав, що спочатку Карина окрутила тебе, зробила своїм коханцем, і тільки потім, коли зрозуміла, що ти в неї в руках, запропонувала привласнити програму.

— Що? — зблідла Олена. — Женю, це правда?

— Я одразу зрозумів, що від мене Каринці треба, — не дивлячись на дружину, зізнався чоловік. — Я не міг встояти перед такими грошима.

Він схопився з ліжка, на якому весь цей час сидів, підійшов до дружини й, віддано дивлячись їй в очі, сказав:

— Повір, Лєно, я думав про тебе, про дітей. Мені набридло, що мене вічно дорікають тим, що в тебе зарплата більша за мою і я живу за твій рахунок. Я думав одним махом усе виправити. Якби справа вигоріла, ми могли б до кінця життя з тобою не працювати.

— І ти думаєш, що Карина тобі це дозволила б? — насмішкувато спитала Кіра. — Мені вона сказала, що ви вибрали собі непогану віллу в Греції. Карина все прорахувала. Вона ж навіть удома в Калініна скачувала якісь файли, щоб тобі легше було доробити програму. Потім передавала тобі їх біля офісу.

Олена зрозуміла, що її звичний світ зруйнувався. Поки вона боролася за чоловіка, за його здоров’я, була впевнена, що все можна виправити, що рано чи пізно знову настане час, і вони будуть щасливі, будуть з усмішкою згадувати, які страшні місяці довелося їм пережити, борючись із незрозумілою підступною недугою.

Але тепер Олені стало ясно, що повернення до минулого вже ніколи не буде. Вона по-справжньому й не знала, яким воно було, те минуле. Виявилося, що там було все: зрада, підлість, користь, брехня. Цього вона ніколи не зможе пробачити чоловікові.

— Спритно ти все вигадав, — сказала Кіра. — Ти навіть спеціально влаштувався на лікарняне ліжко, щоб тебе ніхто не запідозрив у крадіжці. Мовляв, ти й гадки не маєш, куди поділася програма, поки ти мотався по лікарнях. Ну і на якій стадії робота?