Несподіваний фінал одного екстреного візиту до клініки
— Готово, — понуро відповів Євген. — Залишилися формальності: пройти сертифікацію, подати документи на отримання ліцензії, ще деякі дрібниці, і можна буде запускати програму в продаж.
— Цікаво, а що ви робитимете тепер, коли вашу аферу викрито? — спитала Кіра.
— Кіро, а може, домовимося? — з надією подивився на неї Євген. — Скажи, скільки ти хочеш отримати?
— Найбільше на світі я хочу, щоб моя подруга нарешті перестала переживати за свого чоловіка. Ти подивися на неї, на кого вона перетворилася. Таке враження, що це вона смертельно хвора, а не ти.
Євген і сам бачив, до чого довів свою дружину. Іншим разом він, можливо, пожалів би її, але тільки не тепер. Він був так близько до мети. До багатства залишилося всього кілька кроків. І звідки взялася ця Кіра з її аналітичними здібностями й бажанням усюди пхати свого носа?
Найбільше на світі Євгенові зараз було шкода себе. Він точно знав, що доля вже ніколи не подарує йому другого такого шансу. Та й усе інше, що було стабільним і бажаним у його житті, безжально руйнувалося просто в нього на очах.
Красуня Карина, певно, тепер останніми словами кляне той день, коли їй спала на думку думка зв’язатися з ним. Адже вона так усе вибудувала, так багато сил доклала до того, щоб програма потрапила в потрібні руки. Та от руки в Євгена виявилися дірявими, залишили дівчину ні з чим.
Та й Олена навряд чи пробачить йому зради. Він подивився на дружину, але вона не дивилася на нього. Обличчя було суворе, Євген зрозумів — це кінець. Він гірко подивився на Кіру й спитав:
— Ну от скажи, заради чого ти тут стараєшся? Адже я доробив цю програму.
— От саме, доробив, — усміхнулася Кіра. — А ідея належить Калініну. І найважчу частину програми, коди, писав він, а ти взяв готове й привласнив собі.
— Ну не пропадати ж праці! — вигукнув Євген.
— А що, по-твоєму, треба було зробити з програмою?
— Женю, — подивилася на чоловіка Олена, — ти міг чесно доробити цю програму у відділі й отримати хорошу премію. Вам же завжди дають премію за потужні програми, застосунки. Щоправда, ти отримував премію дуже рідко. Тепер розумію чому. Ти можеш тільки до чужої програми пристати, а сам нічого не в змозі створити.
— Гаразд, уже пізно, — сказала Кіра, підводячись із місця. — Я вже зателефонувала Калініну, директорові теж усе розповіла. Завтра Калінін знову виходить на своє робоче місце. Він сказав, що перевірить те, що ти написав, і готуватиме програму до продажу.
Олена теж підвелася й подивилася на чоловіка, неголосно спитавши:
